Основи загальної психології-2. Том II
- Автор: Полозенко О. В., Яшник С. В.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Основи загальної психології-2. Том II». Краткое содержание книги:
Навчальний посібник розраховано насамперед на студентів і викладачів психології.
а) загальними;
б) теоретичними;
в) практичними;
г) спеціальними.
Найвищий рівень розвитку здібностей — це:
а) майстерність;
б) талант;
в) обдарованість;
г) геніальність.
Вроджені особливості зорового й слухового аналізаторів відносять до:
а) здібностей;
б) темпераменту;
в) характеру;
г) задатків.
Друга сигнальна система переважає у людей:
а) мислительного типу;
б) проміжного типу;
в) художнього типу;
г) усіх типів.
Розвиненість здібностей у людей залежить від:
а) природних задатків;
б) виду їх діяльності;
в) роботи над собою;
г) всього перерахованого.
Здібності людини, які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, навичками, уміннями та ефективність у різних видах діяльності називають:
а) спеціальними;
б) природними;
в) пізнавальними;
г) загальними.
Сукупність індивідуально-психічних особливостей особистості, які забезпечують успіх у будь-якій діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею, називаються:
а) обдарованістю;
б) здібностями;
в) задатками;
г) типом вищої нервової діяльності.
Людину, яка творить у межах ідей, що вже склалися, називають:
а) обдарованою;
б) здібною;
в) талановитою;
г) геніальною.
Найбільш сприятливе поєднання здібностей, що дає можливість особливо успішно, творчо виконувати певну діяльність, — це:
а) талант;
б) обдарованість;
в) геніальність;
г) задатки.
Хто вважав, що шляхом виховання можна сформувати геніальність:
а) У. Ешбі;
б) Ф. Галль;
в) Ф. Гальтон;
г) К. Гельвецій.
Спадковість здібностей, виходячи з еволюційної теорії Ч. Дарвіна, відкрив:
а) Дж. Гілфорд;
б) Ф. Галль;
в) Ф. Гальтон;
г) К. Гельвецій.
Подивившись малюнки малого Тараса Шевченка, решетилівський дяк сказав, що у хлопця відсутні здібності до малювання. Насправді ж він оцінив: а) уміння;
б) талант;
в) здібності;
г) задатки.
Здібності проявляються у:
а) вміннях, навичках;
б) динаміці набуття умінь та навичок;
в) характері;
г) темпераменті.
На думку Платона, здібності людини зумовлені такими факторами:
а) спадковими;
б) соціальними;
в) біосоціальними;
г) індивідуальними.
Формуючи команду студентів-баскетболістів, тренери насамперед орієнтувались на зріст претендентів. Основними критеріями їх відбору були:
а) здібності юнаків;
б) уміння претендентів;
в) хист і результативність;
г) задатки студентів.
Необхідними умовами формування та розвитку здібностей людини є:
а) інтеграція різних видів діяльності, розширення кола інтересів особистості;
б) оволодіння культурним надбанням людства, посередництво старших, активна діяльність особистості, інтеграція різних видів діяльності, розширення кола інтересів особистості;
в) інтеграція різних видів діяльності, посередництво старших;
г) ігнорування людиною здобутків попередніх поколінь, активна діяльність особистості, посередництво старших.
Рівень розвитку здібностей визначають такі показники:
а) наявність специфічних знань та вмінь;
б) успішне виконання певного виду діяльності;
в) успішний результат діяльності, самобутність її виконання, швидкість оволодіння знаннями та вміннями;
г) самобутність виконання конкретного виду діяльності.
Укажіть особливість, притаманну здібностям:
а) здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю;
б) здібності закладені в людині від народження;
в) будь-які здібності можна сформувати;
г) люди від народження мають однакові здібності.
Укажіть особливість, не притаманну задаткам:
а) переходять у спеціальні здібності лише в результаті їхнього розвитку в процесі навчання, виховання та діяльності;
б) задатки визначають здібності та характеризують їх розвиток;
в) можуть залишатися невикористаними, не розвинутими в здібності, якщо людина живе в несприятливих умовах або якщо вона не працює над удосконаленням своїх здібностей;
г) істотною їх характеристикою є багатозначність.
Між здібностями та діяльністю існує зв’язок, що виражається у тому, що:
а) діяльність є підґрунтям формування здібностей;
б) здібності визначають знання та вміння людини;
в) особистість адаптується до певного виду діяльності;
г) здібності індивіда є результатом його попередньої діяльності та передбачають наступну.
Організаторські здібності передбачають наявність таких якостей:
а) комунікабельність, прагматичність, вимогливість, пасивність, незібраність;
б) нерішучість, зібраність, занижена самооцінка, категоричність;
в) мужність, упертість, нахабність, настирливість, почуття власної гідності, завищена самооцінка;
г) соціальна енергійність, практичний розум, психологічна вибірковість, критичність, тактовність, загальний рівень розвитку, самостійність, спостережливість, саморегуляція, комуні кабель- ність, працездатність, схильність до управління іншими.
Здібності, пов’язані з особливостями будови черепа, вивчав:
а) Р. Кеттел;
б) Ф. Галль;
в) А. Біне;
г) Г. Айзенк.
Дослідження яких видів здібностей здійснюється при професійному відборі:
а) потенційних;
б) спеціальних;
в) актуальних;
г) загальних.
Уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю — це:
а) творчий рівень здібностей;
б) репродуктивний рівень здібностей;
в) організаційний рівень здібностей;
г) активний рівень здібностей.
Стійка орієнтованість індивіда на певну діяльність — це:
а) майстерність;
б) нахил;
в) обдарованість;
г) задатки.
Що з названого сприяє розкриттю здібностей особистості:
а) умови проживання;
б) умови праці;
в) умови виховання;
г) умови відпочинку.
Рівень розвитку здібностей залежить від:
а) якості знань і вмінь, від міри їх об’єднання в єдине ціле;
б) наявності специфічних знань та вмінь;
в) швидкості оволодіння знаннями та вміннями;
г) соціальних вимог.
Найвищий рівень розвитку здібностей як загальних (інтелектуальних), так і спеціальних — це:
а) обдарованість;
б) геніальність;
в) талант;
г) схильність.
Розвиток музичних здібностей відбувається особливо сприятливо у період:
а) з 5 до 6 років;
б) з 7 до 8 років;
в) до 5 років;
г) з 6 до 7 років.
Психолог Б.М. Теплов установив, що важливою складовою музичних здібностей є:
а) узагальнення матеріалу;
б) чутливість до точності інтонацій;
в) скорочення процесу міркування;
г) швидке переключення на інший хід думки.