Коротка історія часу

Сингулярність (Singularity) — точка в просторі-часі, в якій кривина простору-часу стає нескінченною.

Слабка сила / Слабка взаємодія (Weak force) — друга найслабша з чотирьох фундаментальних сил/взаємодій, з дуже коротким радіусом (далекістю) дії. Впливає на всі частинки матерії, але не на силоносні частинки (частинки-носії взаємодії).

Спектр (Spectrum) — набір частот, що утворюють хвилю. Видну частину спектру Сонця можна побачити у веселці.

Спеціяльна теорія відносності (Special relativity) — Айнштайнова теорія, ґрунтована на припущенні, що коли нема гравітаційних явищ, закони фізики мають бути однакові для всіх спостерігачів, незалежно від того, як вони рухаються.

Спін (Spin) — внутрішня властивість елементарної частинки, споріднена, але не тотожна звичайному поняттю обертання.

Стаціонарний стан (Stationary state) — такий стан, що не змінюється з часом: сфера, що обертається зі сталою швидкістю, стаціонарна, бо має однаковий вигляд у будь-який момент.

Темна речовина / Темна матерія (Dark matter) — речовина в галактиках, скупченнях і, можливо, між скупченнями, що її неможливо спостерігати безпосередньо, але можна виявити завдяки її гравітаційному ефектові.

Теорема про сингулярність (Singularity theorem) — теорема, згідно з якою сингулярність повинна існувати за певних умов, зокрема Всесвіт мав початися від сингулярності.

Теорія великого об’єднання (ТВО) (Grand unified theory, GUT) — теорія, що об’єднує електромагнетну, сильну та слабку сили/взаємодії.

Теорія струн (String theory) — фізична теорія, в якій частинки описують як хвилі на струнах. Струни мають довжину, але не мають інших вимірів.

Уявний час (Imaginary time) — час, що вимірюється уявними числами.

Умова безмежовості (No boundary condition) — ідея, що Всесвіт скінченний, але не має межі (в уявному часі).

Фаза (Phase) — для хвилі, позиція в циклі у визначений час: міра того, чи вона на гребені, в западині, чи десь між ними.

Фотон (Photon) — квант світла.

Чандрасекарова границя (Chandrasekhar limit) — максимально можлива маса стабільної холодної зорі, при перевищенні якої зоря повинна сколапсувати в чорну діру.