Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Коротка історія часу
Коротка історія часу - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Коротка історія часу

Электронная книга - «Коротка історія часу». Краткое содержание книги:

«Коротка історія часу» — знаменита книжка англійського фізика, космолога (мабуть, найвідомішого на сьогодні). Перше видання вийшло 1988 року, відтоді витримало понад двадцять перевидань англійською та понад десяток перекладів. Книжка трималася у списку бестселерів «Санді таймс» (Sunday Times) понад чотири роки, потрапила до «Списку найпродаваніших книжок» (певно, єдина науково-популярна книжка в цьому списку — продано понад 10 млн. примірників).
1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Перейти на страницу:

Ґалілео вірив у Коперникову теорію (що планети обертаються навколо Сонця) з самого початку, але публічно він почав її підтримувати, лише коли знайшов докази, що підтвердили цю ідею. Він писав про Коперникову теорію італійською мовою (а не звичною академічною латиною), і невдовзі його погляди дістали широку підтримку поза межами університетів. Це роздратувало професорів-аристотеліянців, що об’єдналися проти нього, намагаючись переконати католицьку церкву заборонити коперниканізм.

Занепокоєний цим, Ґалілео відправився до Риму, щоб поговорити з церковною владою. Він стверджував, що Біблія не призначена для того, щоб розповідати нам щось про наукові теорії, а там, де вона суперечить здоровому глузду, зазвичай припускають її алегоричність. Але церква боялася скандалу, що міг би зашкодити її боротьбі проти протестантизму, і вдалася до репресивних заходів. Вона оголосила коперниканізм «фальшивим і помилковим» в 1616 році, й заборонила Ґалілео «захищати або підтримувати» це вчення. Ґалілео поступився.

В 1623 році давній друг Ґалілео став Папою. Ґалілео одразу спробував домогтися скасування декреталії 1616 року. Це йому не вдалося, та він зміг дістати дозвіл на написання книжки з обговоренням теорій Аристотеля і Коперника, але за двох умов: він не може ставати ні на чиєму боці, й повинен дійти висновку, що людина у будь-якому разі не може з’ясувати, як влаштований світ, бо Бог може спричиняти ті ж самі явища способами, неуявленними для людини, яка не може обмежувати всемогутність Бога.

Книжка «Діялог про дві головні системи світу» була завершена й опублікована в 1632 році, за повної підтримки цензорів — і зразу ж була привітана по всій Європі як літературний і філософський шедевр. Невдовзі Папа, зрозумівши, що люди сприймали цю книгу як переконливий аргумент на користь коперниканізму, пошкодував, що дозволив її публікацію. Папа вважав, що хоча книжка дістала офіційне благословення від цензорів, Ґалілео, проте, порушив декреталію 1616 року. Він віддав Ґалілео інквізиції, яка засудила його до довічного домашнього арешту і звеліла йому публічно зректися коперниканізму. Ґалілео неохоче поступився вдруге.

Ґалілео залишався вірним католиком, але його віра в незалежність науки не похитнулася. За чотири роки до своєї смерті, в 1642 році, коли він усе ще був під домашнім арештом, рукопис його другої головної книжки таємно доставили видавцеві в Голандії. Саме ця робота, під назвою «Дві нові науки», навіть більше, ніж його підтримка Коперника, стала генезою сучасної фізики.

ІСАК НЬЮТОН

Ісак (Айзек) Ньютон не був приємна людина. Стосунки з іншими науковцями були сумнозвісні, а остання частина його життя переважно була згаяна в бурхливих суперечках. Після видання «Математичних основ», безсумнівно, найвпливовішої книжки, написаної в галузі фізики, Ньютон швидко піднявся в суспільному становищі. Його призначили президентом Королівського товариства і він став першим науковцем, якому надали звання рицаря.

Ньютон невдовзі зіткнувся з королівським астрономом Джоном Флемстидом, який раніше надавав йому дуже потрібні для «Основ» дані, а тепер затримував потрібну Ньютонові інформацію. Ньютон такого не стерпів: він сам себе призначив до керівництва Королівської обсерваторії, а потім став добиватися негайної публікації даних. Зрештою він влаштував так, що роботу Флемстида захопив і підготував до публікації смертельний ворог останнього, Едмонд Галі (Галей). Але Флемстид подав до суду, і якраз вчасно виграв справу, через судову постанову запобігши розповсюдженню викраденої роботи. Це страшенно розгнівило Ньютона і він, прагнучи відомстити, систематично вилучав усі поклика́ння на Флемстида в пізніших редакціях «Основ».

Ще серйозніша суперечка виникла з німецьким філософом Готфридом Ляйбніцом. Обоє, і Ляйбніц, і Ньютон, незалежно один від одного розробили галузь математики, так званий математичний аналіз (числення), що лежить в основі більшої частини сучасної фізики. Хоча ми тепер знаємо, що Ньютон відкрив числення на роки раніше від Ляйбніца, та опублікував свою роботу він набагато пізніше. Виникла велика суперечка про те, хто був перший, в якій науковці бурхливо захищали обох суперників. Примітно, однак, те, що більшість статтей на захист Ньютона спочатку він написав власноруч, і лише опублікував під іменами своїх друзів! Суперечка розгорялася, і Ляйбніц зробив помилку, звернувшись до Королівського товариства з проханням її розв’язати. Ньютон, як президент, призначив «неупереджений» комітет для розслідування, що випадково повністю складався з його друзів! Але й це не все: Ньютон сам написав звіт комітету і Королівське товариство опублікувало його, офіційно звинувативши Ляйбніца в плагіяті. Все ще незадоволений, він тоді написав анонімний огляд звіту в журналі Королівського товариства. Кажуть, після смерті Ляйбніца Ньютон заявив, що дуже задоволений тим, що «розбив серце Ляйбніца».

Поки тривали ці дві суперечки, Ньютон покинув Кембридж і академічний світ. Він брав активну участь в антикатолицькій політиці в Кембриджі, а пізніше в парламенті, й був зрештою винагороджений прибутковою посадою доглядача Королівського монетного двору. Тут він використовував свої таланти підступності та злостивості соціяльно прийнятнішим чином, успішно провівши масштабну кампанію проти підробок, навіть пославши декількох людей на смерть через шибеницю.

ГЛОСАРІЙ

Абсолютний нуль (Absolute zero) — найнижча можлива температура, за якої речовини не мають теплової енергії.

Античастинка (Antiparticle) — кожен тип частинки матерії має відповідну античастинку. Коли частинка зіштовхується зі своєю античастинкою, вони анігілюють, виділяючи лише енергію.

Антропний принцип (Anthropic principle) — ми бачимо Всесвіт таким, як він є, бо якби він був інакший, нас би тут не було і ми не могли б його спостерігати.

Атом (Atom) — базова одиниця звичайної матерії, утворена з крихітного ядра (що складається з протонів і нейтронів) та електронів, що обертаються навколо нього.

Білий карлик (White dwarf) — стабільна холодна зоря, утримувана, завдяки принципові Паулі, відштовхуванням між електронами.

Вага (Weight) — сила, з якою гравітаційне поле діє на тіло. Пропорційна, але не тотожна його масі.

Великий вибух (Big bang) — сингулярність на початку Всесвіту.

Великий стиск/Великий колапс (Big crunch) — сингулярність у кінці Всесвіту.

Віртуальна частинка (Virtual particle) — у квантовій механіці частинка, яку ніколи не можна виявити безпосередньо, але існування якої має вимірні ефекти.

Гама-промені (Gamma rays) — електромагнетні промені з дуже короткою довжиною хвилі, які утворюються під час радіоактивного розпаду чи зіткнень елементарних частинок.

Геодезична (Geodesic) — найкоротший (або найдовший) шлях між двома точками.

Гола сингулярність (Naked singularity) — просторочасова сингулярність, не оточена чорною дірою.

Горизонт подій (Event horizon) — межа чорної діри.

Довжина хвилі (Wavelength) — для хвилі, відстань між двома сусідніми западинами або гребенями.

Дуальність (Duality) — відповідність між явно різними теоріями, що приводять до однакових фізичних результатів.

Дуальність хвиль і частинок / Частинково [Корпускулярно]-хвильовий дуалізм (Wave/particle duality) — концепція у квантовій механіці, згідно з якою між хвилями й частинками немає відмінності; частинки інколи можуть поводитися, як хвилі, й навпаки.

1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)