Іліада. Одіссея
- Автор: Гомер
- Язык: украинский
- Переводчик: Борис Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Іліада. Одіссея». Краткое содержание книги:
Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія Гомерівського часу. «...Окреслені ясними лініями, в прозорому і рівному освітленні стоять і рухаються люди в межах простору, що охоплюється оком; не менш ясні їхні думки й почуття, повністю виражені в слові, гармонійні навіть у стані хвилювання» (Е. Ауербах).
60] Без похорону безслідно усі пропадуть вони разом!»
61] Мовлячи так, Агамемнон змінив свому братові намір,
62] Правду-бо мовив йому, і Адраста від себе рукою
63] Той відштовхнув, а владар Агамемнон Адрастові списа
64] В пах увігнав, і навзнак звалився він; син же Атрея,
65] Ставши на груди йому, з них вихопив спис ясеновий.
66] Нестор аргеїв в той час підбадьорював голосом дужим:
67] «О мої любі герої данаї, о слуги Арея!
68] Хай з-поміж вас не лишається ззаду ніхто, щоб на здобич
69] Кинутись враз і в човни наносити її якнайбільше.
70] Тож ворогів убиваймо! Ще вистачить часу спокійно
71] На бойовищі знімати озброєння з трупів полеглих».
72] Мовлячи так, відвагу і мужність будив він у кожнім.
73] Мали трояни тікать від ахеїв, Ареєві любих,
74] До Іліона, своєю знеможені слабістю духу;
75] Та, зупинившись перед Енеєм та Гектором, мовив
76] Так їм Гелен, син Пріама, цей птаховіщун найславніший:
77] «Слухай, Енею, й ти, Гекторе! Вам якнайбільше належить
78] Дбать про троян і лікіян, бо серед усіх ви найкращі
79] В кожній потребі - чи в подвигах ратних, чи в мудрій пораді.
80] Тож зупиніться й затримайте воїв своїх біля брами,
81] Лави обходячи, поки в обіймах жіночих шукати
82] Схову не прагнуть в утечі вони, ворогам на утіху.
83] А як фаланги свої підбадьорите все ж ви до бою,
84] Залишимось тут і ми і з данаями будемо битись,
85] Хоч і потомлені дуже, - та змушує нас необхідність.
86] Ти ж вирушай тепер, Гекторе, в місто й, додому прийшовши,
87] Матері скажеш твоїй і моїй, - жінок поважніших
88] В храм ясноокої діви Афіни, в акрополь хай скличе,
89] Засуви хай відімкне на дверях священного дому,
90] Вибере хай покривало, яке їй найбільшим, найкращим
91] В домі здається її, яке їй самій найдорожче,
92] Хай на коліна його покладе пишнокосій Афіні,
93] В жертву ялівок хай принести обіцяє дванадцять,
94] Назимків, в ярмах не звиклих ходити, якщо вона ласку
95] Виявить місту й троянським жінкам та малим немовляткам
96] 1 від священних твердинь Іліона Тідіда відкине,
97] Дикого списника, грізного міццю носителя жаху,
98] Прямо скажу, із ахеїв усіх найсильнішого мужа.
99] Навіть і сам нас Ахілл, керманич мужів, не страшив так,
100] Хоч від богині він, кажуть, родивсь. Але цей іще більшим
101] Гнівом шаліє, й ніхто з ним у силі зрівнятись не може».
102] Так тоді мовив Гелен, і Гектор послухався брата.
103] Зразу ж у всій своїй зброї він з повоза скочив на землю
104] Й, списом махаючи гострим, пройшов перед лавами війська,
105] В бій закликаючи всіх, і січа страшна запалала.
106] Враз обернулись трояни і рушили проти ахеїв.
107] І подалися аргеї назад і різню припинили,
108] їм-бо здалось, що з укритого зорями неба спустився
109] Хтось із богів до троян - так відважно вони обернулись.
110] Гектор волав до троян, закликаючи голосом дужим:
111] «Трої хоробрі сини і союзники наші славетні!
112] Будьте, друзі, мужами, згадайте відвагу завзяту!
113] До Іліона тим часом піду я й старійшинам мовлю,
114] Радникам мудрим, і нашим дружинам, щоб щиро благали
115] Вічних богів, обіцяючи їм принести гекатомби».
116] Так промовивши, шоломосяйний пішов од них Гектор.
117] Ззаду по карку й по п'ятах краями його ударяла
118] Чорная шкіра, що нею обведено щит його круглий.
119] Главк, Гіпполохова парость, із сином Тідея тим часом
120] Вийшли між військ на середину, сповнені прагнення битись.
121] Як, наступаючи, стали один проти одного близько,
122] Перший до Главка звернувся тоді Діомед гучномовний:
123] «Хто ти єси, поміж смертного люду герою хоробрий?
124] Досі не бачив тебе я в боях, де мужі набувають
125] Слави, а нині відвагою ти перевищуєш інших
126] Воїв, коли довготінного списа мого дожидаєш.
127] Діти нещасних батьків, хто іде проти сили моєї.
128] А як ти хтось із безсмертних, що з неба спустився на землю, -
129] Я не посмів би ніколи з богами небесними битись.
130] Навіть могутній Лікург, син Дріанта, недовго на світі
131] Жив після того, як зваду з богами небесними скоїв.
132] Порозганяв-бо колись по священних узгір'ях Нісея
133] Він годівниць Діоніса шаленого, й гнані Лікурга
134] Мужоубивці стрекалом загостреним, тірси на землю
135] Всі вони кидали. Й сам Діоніс перестрашений в хвилю
136] Кинувсь морську, де Фетіда до лона його пригорнула:
137] Жах-бо його оповив від вигуків грізних Лікурга.
138] Дуже за це розгнівились боги, що живуть безтурботно,