Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
— Відомо багато ксеноморфів, здатних ментально впливати на психіку, — підтвердила Тама. — На Бальсані практично всі тубільні істоти володіють ментальною зброєю. Серед них є багатоніжки з родини myriapoda karamorgana, які здатні телепатично паралізувати одягнуту в скафандр людину на відстані тридцяти кроків. Тому немає нічого дивного, що ґирги можуть ментально пригнічувати свої жертви. Я, щоправда, не помітила в записах явних ознак ментальної атаки, але якщо колеґи так вважають…
— Ви були на Бальсані, Тамо? — самими кутиками губ посміхнулася Ґвен Вей.
— Недовго. Але, повірте, колеґо, мала можливість відчути ксеноменталіку на власній шкурі.
— Вас паралізувала karamorgana?
— Ні, хижа трансформна істота, яка в каталозі Альфанда класифікована як holometabola errania. Я мало не вбила себе.
— Невже? — примружився Марков.
— Так, пане детективе. Ця істота примусила мене власноруч вимкнути повітряний клапан на шоломі. Мене в останню мить врятував кіборґ.
— Такі пригоди трапляються, — погодилась баронеса.
— Ми відволіклися, панове. Ваші фахові проблеми ви зможете обговорити пізніше. Мене, наприклад, дуже цікавить: що ж таки сталося з «павуками»? — сказав Чандрасекар. — Я добре знаю цю модель. Це багатофункційні роботи-термінатори, змонтовані на універсальній бойовій платформі Мк7. Їх збирають авреліанці на заводі компанії «Ельдотронік». Ці «павуки» можуть годинами плавати в концентрованій сірчаній кислоті, вони невразливі для куль, витримують пряме попадання термічного заряду, їхню броню, леді Вей, не прорвуть жодні надтверді кігті. Навіть не подряпають. Вони можуть втратити всі свої кінцівки і блоки бачення, але продовжать битися і вбивати. Я відповідаю за свої слова, я бачив цю модель у дії. Як так вийшло, що ця гидота вивела їх з ладу? Яку зброю вони застосовували для цього?
— Ми не знаємо, — відповів Гело. — Бази більше немає. У нас залишилися тільки записи.
— А зйомки з інших камер?
— Є записи з верхніх камер терміналу. Але там усе вкрите димом. Це був найкращий запис бою.
— А ваші аналітики не завважили серед ґиргів лідерів? — запитала Тама. — Вони всі-всі однакові?
— Один аналітик висунув припущення, що високий рівень узгодженості дій ґиргів під час бою забезпечував особливий ксеноморф-координатор, «ґирг-цар» чи декілька таких «царів». Та комп'ютерний аналіз зовнішнього вигляду і дій усіх восьми тисяч шестисот п'яти ксеноморфів, зафіксованих камерами, не підтвердив цієї гіпотези. Ознак морфологічної або поведінкової ієрархії у них виявлено не було. Декілька особин справді відзначалися нестандартною будовою тіла, але, найімовірніше, вони були неповноцінними, скаліченими екземплярами. Вони рухалися повільніше і не створювали порталів. Наші аналітики стверджують, що ґирги володіють унікальною однорідністю в популяції. Вони всі однакові, ніби зійшли зі складального конвеєра. Аналітики не виключають, що явно неповноцінні чи нестандартні екземпляри не можуть проходити крізь портали. Або їх одразу ж після народження вибраковує матка.
— Знання про маток було би для нас корисним. Зазвичай у таких біологічних суспільствах самцями керують матки-королеви.
— А чи могла матка керувати ними, не покидаючи свого світу, через портал?
— Цілком можливо. Але й об'єктивних свідчень телекратії[33] у нас немає.
— А дані хімічних аналізів у вас є? — запитала Ґвен.
— Є. В приміщеннях, де з'явилися ґирги, в повітрі різко зростав відсоток присутності аргону і метану. Ймовірно, це якось пов'язано з їхнім метаболізмом. Інша версія: через приймаючі портали разом із ґиргами на Волт-Армстридж потрапили певні об'єми атмосфери з їхньої гніздової планети.
— Друга гіпотеза мені подобається більше. До речі, дуже невелика кількість різновидів ксеноморфів може швидко пристосовуватися до атмосфери земного виду, насиченого киснем. Для позаземних організмів кисневе середовище досить-таки отруйне.
— Можливо, ґирги прийшли з кисневого світу.
— Або ж вони взагалі не дихають, — запропонував свою версію тіронієць. — Вони можуть використовувати власний, принесений з гнізда, запас газу.
— Або використовувати його до того моменту, коли повністю призвичаяться до нового середовища, — зауважила Тама.
— Можливо. Поки їхній світ не знайдено, вони нездоланні. Всі наші світи є для них «м'ясними фермами». Цікаво, а чи знають ґ'орміти, де батьківщина ґиргів?
33
Телекратія — дистанційне здійснення контролю чи управління.