Долина богів. Історії з Кремнієвої долини
- Автор: Вулф Александра
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-617-7544-03-5
- Переводчик: Андрей Владимирович Бондарь
- Жанр: Бизнес
Электронная книга - «Долина богів. Історії з Кремнієвої долини». Краткое содержание книги:
Видання здійснено за домовленістю з Simon & Schuster, Inc.
Усі права застережено.
Відтворювати будь-яку частину видання у будь-якій формі та будь-яким способом без письмової згоди видавництва і правовласників заборонено.
ISBN 978–617–7544–03–5
Copyright © 2017 by Alexandra Wolfe
© 2018 Yakaboo Publishing, видання українською мовою
© 2018 Гриця Ерде, обкладинка
Жіночі джинси можуть бути вільні чи обтислі, але саме штани є суттєвим чинником для демонстрації відмінності від культури Східного узбережжя. Істотне значення для жінок має доведення того, що ти не невільниця стереотипів сексуальності. Що більше логотипів компаній приходить на зміну логотипам брендів, то ліпше. Замість хизування брендами Coach, Gucci та Polo — Боже збав! — кожен логотип або гасло повинні асоціюватися зі стартапом (а стартапи були, відповідно до банківських рахунків, більшими за бренди, які вони витіснили, як-от Facebook, Google та Apple). Що раніше футболка вписується в історію компанії, то ліпше, адже це може натякати на розмір вашої частки в компанії й непрямо вказувати на ваші статки. Скажімо, 2005 рік був початковою стадією. Одягнути футболку з логотипом Facebook у 2007 році було потужнішим символом, аніж їздити на Ferrari, позаяк Ferrari коштує 150 тисяч доларів, а працівники Facebook після виходу компанії на IPO могли заробити десятки мільйонів доларів.
Демінґ усвідомила, що для жінок «у пошуку» найбажанішими чоловіками Кремнієвої долини були не привабливі атлети або витончені бізнесмени, натомість працівники великих компаній під номерами п’ять, шість і сім. Якось, сидячи за комп’ютером в University Cafe, вона почула, як одна дівчина, показавши на рудого коротуна попереду, зойкнула: «Він — номер п’ять!»
Жінки не носять одяг у морському стилі курортних містечок Східного узбережжя. Сукні «морячки» або візерунки у формі якоря сигналізують про пасажирку авіаліній Virgin America. Що менш кокетливий, жіночний і строкатий вигляд у тебе в Кремнієвій долині, то ліпше. Певна річ, усім жінкам хочеться мати привабливий вигляд, що, власне, вітається, лише якщо цей вигляд досягається підтягнутим тілом, а не дорогим одягом. Спіднички прийнятні, якщо в них є кишені, як у джинсах, або якщо вони дещо нагадують вбрання в конструктивістському стилі, що демонструє крутизну. Демінґ усвідомила, їй треба намагатися довести, що вона спроможна діяти як чоловік. Усе делікатне, мереживне або ошатне видає слабкість. Берці, навіть із міні-спідничкою, як елемент вечірнього вбрання мають істотне значення.
У Сан-Франциско все трохи по-іншому. Хоча Twitter і мобільна платіжна компанія Square захопили район Мішн, там залишилися типажі старого світу. Одяг у Сан-Франциско більш нюансований. З рівномірнішим співвідношенням статей і ширшими можливостями для соціалізації, а також прагненням спільноти Сан-Франциско виступати контрастом до нових айтішних тенденцій, трансгресивне й підривне там часто-густо втілюється у костюмованих вечірках.
На вершині другого технологічного буму — приблизно від 2010 до 2015 року — технологічні компанії, зокрема Facebook і Alibaba, вийшли на IPO й були оцінені в сотні мільярдів доларів, світське товариство Сан-Франциско опинилось у дивному становищі. Ті, хто колись очолювали ради музеїв і опер, тепер і близько не могли жертвувати стільки, як очільники технологічних компаній. По суті, вони навіть не могли втримати на плаву свої старі інституції. Їм годилося подружитися з цими парами айтішників для підтримання життєздатності організацій. Водночас айтішники були готові до кумівства зі старою гвардією заради самоутвердження. У гаражах своїх батьків вони й не мріяли про спонсорування музейного балу або лікарень. Однак тепер вони досягнули цього.
У Сан-Франциско могли залишатися пережитки у сприйнятті гендерних відмінностей, але на півострові вже була інша історія. Там одяг у стилі унісекс поширився на інтимні стосунки. Чоловіки надто переймалися програмуванням для того, аби бути чоловіками. Коли вони справді працювали — у «потоці», — розробляючи програму, поспішаючи якнайшвидше створити щось одразу після зробленого, їхні фізичні риси загалом значення не мали. Вони поводилися зовсім не так, як розпалювані тестостероном банкіри Східного узбережжя. Вони були спокійні. Їхнє сексуальне шаленство проявлялося не на бучних вечірках біля басейну, а на нічних «побаченнях» онлайн — якщо пощастить. Кремнієва долина — сексуальна пустеля, у цьому програмісти переконуються одразу.
Хоча Демінґ радше було до вподоби компліментарне співвідношення — вона зізналася, що ніколи не відчувала дискомфорту, коли була єдиною жінкою на вечірці або навіть у своєму домі, — незабаром вона усвідомила, що багатьох жінок навколо неї обурювало нерівномірне гендерне співвідношення в Кремнієвій долині, яке обраховувалося 60% чоловічого й 40% жіночого населення. Воно й відчувалося як переважно чоловіче. Жінки скаржилися, що чоловіки були «бета», тоді як жінки — «альфа», особливо ті, що наслідували принципи, викладені в книжці генеральної операційної директорки Facebook Шерил Сендберґ «Включайся». Цей рух був інспірований її бестселером, що заохочував жінок включатися й перебирати контроль над своїми кар’єрами.