Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Такою гарантією є й порядок постановлення судового рішення. Воно ухвалюється у нарадчій кімнаті — окремому приміщенні, в якому ніхто, крім суддів, які беруть участь у розгляді справи, не вправі перебувати. Забороняється розголошувати міркування, що висловлювалися суддями в нарадчій кімнаті. Порушення таємниці наради суддів є безумовною підставою для скасування вироку, рішення, ухвали, постанови суду.
Відповідно до ст. 130 Конституції держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів. Видатки на утримання судів у державному бюджеті визначаються окремо.
У системі гарантій незалежності суддів важливим є належне соціальне забезпечення останніх. Воно передбачено цим Законом (див. коментар до ст.129 Закону).
Функціонування органів суддівського самоврядування, які утворюються у відповідності з розділом VIII цього Закону для колективного вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів, таких як організаційне забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей та інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя, також є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів. Про форми діяльності органів суддівського самоврядування див. розділ VIII цього Закону.
Заходи державного захисту суддів від перешкоджання виконанню покладених на них обов’язків і здійсненню наданих їм прав, а так само від посягань на життя, здоров’я, житло і майно суддів та їх близьких родичів у зв’язку з діяльністю суддів, встановлені Законом «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. Близькими родичами суддів відповідно до ст. 2 вказаного Закону є батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки.
У разі встановлення даних, що свідчать про реальну небезпеку посягання, вживаються заходи особистої охорони судді, його близьких родичів, житла і майна або інші спеціальні заходи, що передбачені вказаним Законом.
Заходи безпеки вживають спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ за рішенням голови відповідного суду. У випадку надходження заяви або усного повідомлення судді, за наявної загрози його життю, здоров’ю, житлу чи майну або його близьким родичам, чи їхньому майну, голова суду зобов’язаний негайно прийняти постанову (ухвалу) про застосування заходів безпеки (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві».
За наявності підстав, передбачених законом, заходи вживаються щодо забезпечення безпеки як професійних суддів, так і народних засідателів та присяжних.
Як було відзначено вище, однією з гарантій самостійності судів є незалежність судової влади. Структура незалежності судової влади може бути представлена двома рівнями — зовнішнім і внутрішнім.
Зовнішній рівень незалежності містить політичну й соціально-економічну незалежність. Рівень політичної незалежності зумовлено суспільно-політичним становищем, в якому реалізується судова діяльність. Реальна незалежність суду абсолютно виключає будь-який вплив політичних партій, громадських рухів чи їх лідерів на судову владу. Це положення набуває актуальності в умовах багатопартійності й політичного плюралізму. Указаний рівень незалежності знаходить своє відбиття у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», який закріплює, що всі державні органи, установи, організації, органи місцевого й регіонального самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї.
Забезпечення прогресивних перетворень у напрямку побудови правової держави потребує й соціально-економічної незалежності судової влади. Цей рівень незалежності гарантується особливим порядком фінансування судів, матеріальним і побутовим забезпеченням суддів та їх соціальним захистом.
Згідно коментованого Закону суддям гарантується заробітна плата, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та ін. їм надається щорічна відпустка. Не пізніше ніж через шість місяців після обрання суддя, який потребує покращання житлових умов, забезпечується упорядкованим житлом — окремою квартирою або будинком. У разі незабезпечення судді житлом у вказані строки суд за рахунок Державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати судді в користування.