Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Законодавством встановлено адміністративну відповідальність за прояви неповаги до суду, наприклад, за ухилення від явки в судове засідання, непідкорення розпорядженню головуючого в судовому засіданні, невжиття заходів по виконанню окремої ухвали (постанови) суду (ст. 1853 КУпАП).
Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду є злочином проти правосуддя і тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 382 КК.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів» зазначається, що нерідко органи виконавчої влади намагаються контролювати діяльність судів: приймають рішення, якими зобов’язують суди посилити боротьбу зі злочинністю. Є спроби втручання з боку представників законодавчої і виконавчої влади у вирішення конкретних судових справ і призначення покарань. Трапляються випадки тиску на суддів шляхом погроз, шантажу, застосування до них насильства у зв’язку зі здійсненням правосуддя.
Втручання у здійснення правосуддя і вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність.
Зокрема, згідно з кримінальним законодавством втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення є злочином проти правосуддя (ст. 376 КК).
Під втручанням в діяльність судді розуміють вказівки, вимоги, погрози, обіцянки різних вигод, критику судді в засобах масової інформації до вирішення справи тощо з метою схилити його до ухвалення бажаного судового рішення або до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій.
Передбачено також кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо судді, умисне знищення або пошкодження його майна, посягання на його життя або здійснення таких самих дій щодо близьких родичів судді у зв’язку з його діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 377, 378, 379 КК).
Положення про самостійність судів і незалежність суддів спрямовано на забезпечення таких умов, в яких суд зміг би мати реальну можливість приймати відповідні рішення без стороннього втручання, тиску або іншого впливу зовні, на підставі приписів закону.
З огляду на це істотне значення має встановлення гарантій самостійності судів і незалежності суддів. Вони передбачені Конституцією України (ст. 126), Законом «Про судоустрій і статус суддів».
Професійні судді не можуть брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-яку іншу посаду, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Це конституційне положення про несумісництво (ч. 2 ст. 127 Конституції) спрямовано на гарантування незалежності суддів при здійсненні правосуддя.
Право судді подати заяву про відставку є засобом забезпечення незалежності судді і його самостійності при здійсненні правосуддя, оскільки відставка судді — це почесне залишення посади за власним бажанням, або у зв’язку з закінченням строку повноважень, або досягненням 65-річного віку, або за станом здоров’я. Право на відставку має суддя, який працював на посаді не менше 20 років. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі самі гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна, допомога і, за його вибором, щомісячне грошове утримання на умовах, передбачених Законом «Про судоустрій і статус суддів», або пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону «Про державну службу».
Гарантією правового становища суддів є й особливий механізм реалізації підстав звільнення у всіх випадках, передбачених ч. 5 ст. 126 Конституції: рішення про звільнення приймається лише після відповідного розгляду питання органом, яким суддя був наділений повноваженнями, тобто відповідно Верховною Радою України та Президентом України.
За вчинення дисциплінарного проступку суддя притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому розділом VI цього Закону. У разі вчинення суддею злочину він притягається до кримінальної відповідальності.
Гарантіями самостійності судів і незалежності суддів є їх незмінюваність та недоторканність.
Порядок судочинства, яке відповідно до процесуального закону (КПК, ЦПК, ГПК) здійснюється в умовах гласності, безпосереднього, повного і всебічного дослідження усіх обставин судової справи, рівності суддів при постановленні судового рішення, права оцінювати докази, не будучи пов’язаними висновками органів дізнання та досудового слідства, прокурора, думкою осіб, які беруть участь у справі, відсутності у апеляційної і касаційної інстанцій права при скасуванні судового рішення і направленні справи на новий судовий розгляд наперед вирішувати питання про характер висновків, які мають бути зроблені судом першої інстанції, є процесуальною гарантією незалежності суддів.