Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Зарубежная образовательная литература » Гола економіка. Викриття нудної науки
Гола економіка. Викриття нудної науки - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Гола економіка. Викриття нудної науки

Электронная книга - «Гола економіка. Викриття нудної науки». Краткое содержание книги:

Економіка — наука, яку помилково вважають нудною та специфічною. Чарльз Вілан майстерно руйнує ці стереотипи! Поточна економічна криза, глобалізація, грошово-кредитна політика — про все це автор говорить доступною мовою, без сухих термінів, незбагнених діаграм та складних визначень. «Гола економіка. Викриття нудної науки» — захоплива й дотепна книжка, що переверне ваші уявлення про економічну теорію та допоможе впевнено орієнтуватися в ній. Ви станете справжнім експертом з актуальних економічних питань сьогодення!
1 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ... 90
Перейти на страницу:

Коли ми не можемо автоматизувати ручну роботу, ми можемо запропонувати її студентам і молодим людям як засіб для збільшення людського капіталу. Я виконував дрібні доручення протягом більш ніж десяти років (найсильніший спогад — робота для Джорджа В. Буша, задовго до того, як він став президентом); моя дружина була офіціанткою. Ці робочі місця принесли нам досвід роботи, що є важливою складовою людського капіталу. Однак уявімо собі, що є якісь неприємні функції, які неможливо автоматизувати і які не можна доручити молодим людям на початку кар’єри з міркувань безпеки. Уявімо, наприклад, високоосвічену громаду, яка виробляє всі види цінних товарів і послуг, однак створює купу сміття як побічний продукт. Ще уявімо собі, що прибирання цього сміття — неприємна, нудна робота. Однак якщо не зібрати сміття, уся економіка зупиниться. Якщо кожен матиме диплом Гарварду, хто прибиратиме сміття? Прибиральник сміття. І він чи вона, до речі, буде одним із найбільш високооплачуваних робітників у місті. Якщо економіка залежить від прибирання цієї гидоти, і жодна машина не може цього виконувати, тоді громада має стимулювати когось виконувати цю роботу. Спосіб стимулювання людей робити щось — це платити їм достатньо. Зарплатня за прибирання сміття може зростати до того рівня, коли якийсь індивід — лікар, інженер чи письменник — не захоче поміняти свою зручну роботу на прибирання сміття. Тобто світ, багатий на людський капітал, усе ще може мати неприємні завдання — на думку спадають проктологи, — однак ніхто не повинен бути бідним. Навпаки, багато людей можуть брати менші гроші за виконання особливо приємної роботи — спадає на думку викладання у коледжі (особливо під час літніх канікул).

Людський капітал створює можливості. Він робить нас багатшими і здоровішими; він робить нас більш цілісними людьми; він дає нам змогу жити краще, працюючи менше. Найважливіше з погляду публічної політики те, що людський капітал відділяє людей імущих від неімущих. Марвін Зоніс, професор Школи бізнесу в Університеті Чикаго й консультант із питань бізнесу та управління по всьому світу, чудово висловився з цього приводу в промові до ділової громади Чикаго. «Складність буде ознакою нашої епохи, — зазначив він. — Скрізь попит на вищі рівні людського капіталу буде зростати. Країни, які зроблять це правильно, компанії, що розуміють, як мобілізувати й застосувати цей людський капітал, і школи, які продукуватимуть його, … будуть головними переможцями в нашу епоху. Для решти залишиться відсталість і бідність для їхніх громадян і більше проблем для нас»[144].

Розділ 7

Фінансові ринки:

що каже економічна наука про швидке збагачення (і схуднення також!)

Коли я навчався в університеті багато років тому, одна з жіночих організацій в університетському містечку поширювала нову дієту. Це була незвична дієта — дієта грейпфрутів і морозива. Перспектива, як показувала сама назва, полягала в тому, що можна втратити вагу, поїдаючи великі кількості грейпфрутів і морозива. Звичайно, ця дієта не діяла, однак я часто пригадую цей випадок. Мене дивувало, що дуже велика група розумних жінок втратила здоровий глузд і накинулася на дієту, яка не могла подіяти. Жодна медична чи дієтична інформація не вказувала на те, що поїдання грейпфрутів і морозива зумовить схуднення. І все ж я не міг покинути розмірковувати над цим. А хто б не побажав схуднути, поїдаючи морозиво?

Мені нещодавно пригадалася дієта з грейпфрутами й морозивом, коли один мій сусіда почав ділитися своєю стратегією інвестування. Він пояснював, що за останній рік отримав значний прибуток, оскільки мав купу акцій Інтернету і технічних фірм, однак він повертався на ринок із новою вдосконаленою стратегією. Він вивчав графіки останніх подій на ринку, шукаючи сигналів, що вказували б на напрям подальшого руху. Я не можу пригадати конкретних графіків, які він переглядав. Я був неуважний, бо в цей час поливав квіти і мій мозок стогнав: «грейпфрут і морозиво!» Мій розумний сусіда, лікар і викладач в університеті, блукав зі своєю інвестиційною стратегією далеко від наукової думки, і в цьому є глибший урок. Коли справа доходить до особистих фінансів (і схуднення), інтелігентні люди втрачатимуть здоровий глузд швидше, ніж ви можете сказати «чарівна дієта». Правила успішного інвестування неймовірно прості, однак вони потребують дисциплінованості й короткотермінової пожертви. Віддача є повільним, поступовим накопиченням статку (з багатьма відступами на цьому шляху), а не швидким порухом вітру. Тому, зіткнувшись із перспективою зменшити споживання нині, щоб досягти успіху в майбутньому, ми легко хапаємося за швидші й легші методи, а потім дивуємося, коли вони не спрацьовують.

Цей розділ — не підручник з управління особистими фінансами. Є чудові книжки про стратегії інвестування. Бертон Малкіл, який люб’язно написав передмову до цієї книги, видав одну з найкращих книжок: «A Random Walk Down Wall Street»[145]. Цей розділ радше присвячений тому, яке основне розуміння ринків — тих ідей, що були розглянуті в перших двох розділах, — може допомогти нам в особистому інвестуванні. Будь-яка інвестиційна стратегія повинна слідувати основним законам економічної науки, так само, як будь-яка дієта обмежена реальними можливостями хімії, біології й фізики. Перефразовуючи назву популярної новели Воллі Лемб, «Я знаю, що значною мірою це правда»[146].

На перший погляд фінансові ринки вельми складні. Акції й облігації достатньо складні самі по собі, а ще ж є опціони, ф’ючерси, опціони на ф’ючерси, свопи з відсоткових ставок, урядові «стрипи» і сумнозвісні нині свопи кредитних дефолтів. На Чиказькій товарній біржі нині можна купити або продати ф’ючерсний контракт на основі середньої температури в Лос-Анджелесі. У Чиказькій торговельній палаті можна купити або продати право на викиди SO2. Так, фактично можна заробляти (або втрачати) гроші на торгівлі димом. Деталі цих контрактів можуть привести в ступор, однак в основі більшість того, що відбувається, цілком просте і ясне. Фінансові інструменти, як будь-які товари чи послуги в ринковій економіці, мають створювати певну вартість. І покупець, і продавець повинні почуватися у вигоді, укладаючи угоду. Водночас підприємці намагаються ввести фінансові продукти, що будуть дешевшими, швидшими, легшими чи кращими в чомусь іншому, ніж існуючі нині. Інвестиційні фонди відкритого типу були фінансовою інновацією, як і пайові фонди, популяризації яких сприяв Берт Малкіл. На піку фінансової кризи 2008 року стало зрозуміло, що навіть адміністратори з Волл-стрит не до кінця розуміли деякі продукти, які їхні фірми купували і продавали. І все ж усі фінансові інструменти, незалежно від того, наскільки складні їхні оздоблення, базуються на чотирьох простих потребах:

Збільшення капіталу. Однією з захоплюючих справ у житті, особливо в Америці, є те, що ми можемо витрачати великі суми грошей, які нам не належать. Фінансові ринки дають нам змогу позичати гроші. Іноді це означає, що Visa і MasterCard поблажливо ставляться до нашого прагнення споживати сьогодні те, що ми не можемо собі дозволити до наступного року (якщо й узагалі…). Частіше — й важливіше для економіки — позики дають можливість робити різні інвестиції. Ми позичаємо, щоб заплатити за навчання в коледжі. Ми позичаємо, щоб купити свій будинок. Ми позичаємо, щоб будувати й оснащувати обладнанням заводи чи починати новий бізнес. Ми позичаємо, щоб робити речі, які принесуть нам покращення навіть після того, як ми повернемо позику.

вернуться

144

Marvin Zonis, Remarks Presented at the University of Chicago Business Forecast Luncheon, December 6, 2000.

вернуться

145

«Випадкова прогулянка по Волл-стрит».

вернуться

146

Ця новела була наприкінці 1990-х років серед найпопулярніших у Сполучених Штатах.

1 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ... 90
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)