Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
ГЛАВА 42 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА СОРТ РОСЛИН, ПОРОДУ ТВАРИН
Стаття 485. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.
1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин включає особисті немайнові права. Особисті немайнові права зазвичай належать автору. Тому ч. 1 ст. 37 Закону «Про охорону прав на сорти рослин» [185] встановлює, що особисте немайнове право авторства особа набуває від дати державної реєстрації сорту.
2. Державна реєстрація сорту рослин здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні (ч. 1 ст. 33 Закону «Про охорону прав на сорти рослин» [185]). Ведення цього Державного реєстру покладено на Державну службу з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужбу).
3. Державна реєстрація сорту рослин здійснюється на підставі рішення, яке приймається Держсортслужбою за результатами розгляду заявки на сорт рослин. Право на подання заявки на сорт рослин належить автору сорту (селекціонеру). Сорт рослин може бути створений спільно декількома селекціонерами. У такому разі всі вони мають однакові права на подання заявки.
4. У разі, коли сорт створено селекціонером у зв’язку з виконанням службових обов’язків або за дорученням роботодавця з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва, обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця, і договором між селекціонером і роботодавцем не передбачено інше, право на подання заявки належить роботодавцю. Але за наявності таких обставин право на подання заявки переходить до автора, якщо роботодавець протягом 60 днів від дати отримання від автора повідомлення про створення нового сорту рослин не подасть заявку на сорт рослин. Сплив Зазначеного строку безпосередньо не дає автору права на подання заявки. Роботодавець може використовувати сорт як конфіденційну інформацію (без державної реєстрації). Якщо він попередив про це автора, то право подання заявки переходить до автора тільки за умови, що роботодавець не буде використовувати сорт рослин протягом чотирьох років від дня отримання повідомлення автора про створення нового сорту рослин.
5. Державній реєстрації підлягає тільки сорт, що вважається охороноздатним, тобто якщо за проявом ознак, переданих певним генотипом чи певного комбінацією генотипів, він є:
— новим. Таким є сорт, матеріал якого не продавався чи будь-яким іншим способом не передавався для комерційного використання. Ця ознака не втрачається, якщо пере- дання мало місце не більше як впродовж одного року до дня, який вважається датою подання заявки (у відповідних випадках — більш тривалого часу до цього дня);
— вирізняльним. Ознака вирізняльності вважається наявною, якщо створений сорт чітко вирізняється з-поміж інших сортів, загальновідомих до дати, на яку заявка на сорт вважається поданою;
— однорідним.. Таким вважається сорт рослин, якщо з урахуванням можливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, вказаними в описі сорту;
— стабільним. Таким вважається сорт, якщо його основні ознаки, указані в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження (ст. 11 Закону «Про охорону прав на сорти рослин»).
6. Заявка на сорт підлягає експертизі. Спочатку проводиться формальна експертиза на предмет відповідності формальних ознак заявки вимогам законодавства (ст. 26 Закону «Про захист прав на сорти рослин»). Потім за клопотанням заявника проводиться кваліфікаційна експертиза, за результатами якої приймається рішення про державну реєстрацію сорту рослин.
7. Державна реєстрація сорту рослин не є єдиним способом засвідчення немайнових прав інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону «Про охорону прав на сорти рослин» автор сорту має право на свою вимогу одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин.