Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детские и приключения » Балакучий пакунок
Балакучий пакунок - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Балакучий пакунок

Электронная книга - «Балакучий пакунок». Краткое содержание книги:

Чудова казка-повість всесвітньовідомого англійського вченого-зоолога Джеральда Даррелла, яка ще в 1978 році була перенесена на екрани. Ця книжка про пригоди і жагу до перемоги, про силу дружби і про справедливість, про чарівний світ і його міфічних мешканців… У Грецію, в гості до своєї двоюрідної сестри Пенелопи, приїжджають двоє хлопчиків із Англії — Саймон і Пітер. Під час ігор діти знаходять дивний пакунок, що розмовляє людською мовою. У пакунку — Папуга, якого вигнали вороги країни Міфології. Саме він розповідає дітям, що всі жителі країни та її правитель — добрий чародій Ха-Ха — у страшній небезпеці. Пітер, Саймон і Пенелопа вирішують, що вони не можуть лишитись осторонь, і вступають у боротьбу проти Василісків, які хочуть загарбати країну Міфологію. На дітей чекає багато випробувань, але вони не мають права на поразку. Попереду — вирішальна битва!..
1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 69
Перейти на страницу:

Тільки-но наповнені вагонетки під’їжджали до казанів, троє грифонів лопатами скидали туди золото, і воно миттєво плавилось. Із другого боку ще троє грифонів загрібали рідке золото черпаками, схожими на великі ложки з довгими ручками, і виливали його в форми, подібні на цеглини. Коли золото застигало і тверднуло, інші троє грифонів витягали бруски з форм, складали їх у вагонетки і везли до велетенської печери, розташованої по правий бік долини. Тут, імовірно, був неоціненний золотий склад: вхід охороняли аж дванадцять грифонів — вони лежали обабіч непорушно, мов статуї, і тільки пильно стежили за усім довкола блискучими золотими очима.

Щойно один із вартових угледів невеличку кавалькаду єдинорогів, відразу підхопився, розправив крила і тричі протрубив у тонкий золотий ріжок. Усі грифони негайно покинули свої справи й обступили прибульців, а з шахт почали виходити все нові й нові грифони, вкриті іскристим золотим пилом. Невдовзі гості стояли в оточенні приблизно п’ятдесяти грифонів. Діти готові були погодитися з Папугою щодо зовнішності цих істот: вони справді були гарні — завбільшки з дуже великих собак, із тулубом лева і в лев’ячій шкурі пісочного кольору. Великі орлині голови, яким надавали грізного вигляду міцні вигнуті дзьоби, все-таки викликали симпатію завдяки виразним великим очам. Крила свої грифони час від часу здіймали над головою, розправляли і сплескували ними, як це роблять великі хижі птахи.

— Доброго ранку, доброго ранку, золотарі-грифони, — звернувся до них Папуга, коли всі зібралися. — Я привіз вам вітання від Г. Г.

Грифони всі як один відповіли низькими розкотистими, як у левів, голосами:

— Доброго ранку! — і виштовхнули наперед оратора.

— Ми є страшно раді бачити вас, герр Папуга, — промовив він глибоким басом.

— Є! Так є! — хором вигукнули грифони, киваючи головами.

— Ми чули, що василіски вбили вас і Г. Г. що ви двоє є вбиті, і ми були дуже сумні, — вів далі оратор.

— Ми обидва — і я, як бачите, і Г. Г. — при доброму здоров’ї, — сказав Папуга. — Єдине лихо — василіски зробилися зовсім некеровані.

— То є дуже погано, — сказав грифон. — Василіски не мають бути зовсім некеровані.

— Звичайно, — продовжував Папуга. — Але вони, до того ж, викрали наші великі книги і тримають їх у своєму замку. Ми збираємося відібрати книги — я разом із цими дітьми.

— Друзі герра Папуги є наші друзі теж, — сказав грифон і вклонився.

— Василіскам треба дати добрий урок, — вів далі Папуга. — Ми не можемо дозволити їм керувати країною. Вони вже відкладають по одному яйцю щодня. Хто знає, чим це скінчиться! Наступним кроком може бути заборона на використання золота для будування гнізд.

— Що? — рикнули грифони в один голос. — Ми не є на то згодні.

— Отакі-от справи, — підсумував Папуга. — І, власне, цьому ми намагаємось покласти край. Ми вже заручилися підтримкою єдинорогів і жаб, а також горностаїв, і тепер хотіли б знати, чи можемо сподіватися і на вашу допомогу?

Грифони порадилися між собою низькими розкотистими голосами, помахали крилами, поклацали дзьобами. Нарешті оратор звернувся до Папуги:

— Ми є згодні. Ми будемо приєднатися до вас. Ми думаємо, що керування василісків не є добре для Міфології. Ми є чекати ваших інструкцій.

— Дякую вам, — озвався Папуга. — Ми дамо вам знати, коли настане час.

— Ми завжди є до ваших послуг, — відповів грифон і вклонився.

Діти їхали верхи, віддаляючись від долини, і постійно чули «тук-тук-тук» — перестук грифонових молотів глибоко під землею, а також булькотіння і клекотіння розплавленого золота, що кипіло в гігантських казанах.

— Фантастика! — захоплено вигукнув Пітер, коли вони покинули долину. — Грифони мені подобаються — вони — як люди, на яких можна покластися у важку хвилину.

— Вони зануди, проте надійні, — сказав Папуга.

— Ну, то ми, виходить, назбирали вже ціле військо, — зауважив Саймон. — Разом із єдинорогами, горностаями і грифонами у нас майже тисяча воїнів.

1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 69
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)