Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Большевицьке командування поставило своєму військові ясне завдання, і надало для його виконання досить потрібних сил. «Візьмете Проскурів, перемога буде ваша і успіхи українського війська на інших відтинках зійдуть на ніщо». У Проскурівськім районі, в Північній і Західній групах большевики зосередили всі три бригади найдужчої Таращанської дивізії, два інтернаціональні полки, 12-15 ескадронів кінноти, маючи в резерві 3 полки.

Приблизний склад цих груп можна рахувати від 8-10 тисяч багнетів і шабель.

Треба відзначити широке і вмiле для допомоги наступаючим головним силам, користання партизанських загонів, що вiдважно й завзято оперували на залізничній колії Проскурiв-Богданівці.

Перед початком большевицького наступу 30.VI. вони підривають міст при ст. Богданівці, захоплюють сел. Пирогівці і Бахматівці через що й відтягають на себе вiд Проскурова частину наших резервів і затримують маневр 6-ї дивізії.

Наші акції.

Наш неуспіх під Проскуровом в третій період операцiї викликано такими головнішими причинами:

1) недоведений до краю плян командування (з причин раніш указаних), – відкинути большевиків за Случ – відразу ж, з моменту переходу большевиків у наступ, виявив свою чинність.

а) Запорізька група – 7, 8 і 9-а дивізії були приковані в напрямку Проскурів-Староконстантинів і не мали змоги дати правому флангові С.С. підтриму. б) Група С.С. хутко здала, заатакована з Красилівського пляцдарму.

Були б у наших руках переправи на р. Случ, бої б, можливо припустити, затягнулись і ми встигли б зманеврувати.

2) Запізнене перегрупування рахую, що командувач, Волинської групи полк. Петрів, всупереч наданій директиві без потреби затягнув зміну Січовиків.[20] Ця зміна мусіла закінчитися до ранку 1.VІІ., і тоді вся група С.С., ставши зосереджено, могла маневрувати пляномірніше і розвивати свої операції в головному напрямку.

3) Слабенька стійкість груп Волинської і С.С., що позбавллла командування можливостей перевести контрманевр.

4) Повільний і кволий рух 6-ї Запорізької дивізії від ст. Комарівці на Проскурів. Начальник 6-ї дивізії отримав від полк. Сальського розпорядження 1.VІІ. увечері виступити на Лятичів і дальше на Западинці. 6-а дивізія мала перейти 60 верстов – 2 великих чи 3 малих переходи, рахуючи на повну змогу використати селянсдкі підводи для полегшення руху.

Не пізніше вже як на полудень 4.VII. 6-а дивізія могла надійти в призначений для неї район, 5.VII. всі три дивізії Запорізької групи зранку могли розпочати наступ.

6-а дивізія надходить тільки увечері 5.VII., форсувавши лише останній перехід.

5) Загальна перевага большевицьких сил і перевтома наших частин, хоча під Проскурів наше командування стягло більш як 3/4 своїх сил, але вони були слабші за ворога по чисельному складу. Безумовно, 6-а Запорізька дивізія сильна складом і бойовими якостями, поліпшила б наше становище, але вона, на жаль, запізнилася, не оцінивши ситуації.

Большевики, уступаючи нам в числі тактичних одиниць, переважали нас, назагал, в числі багнетів і особливо шабель.