Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919
- Автор: Капустянский Николай
- Год: 1946
- Язык: украинский
- Год: UNRRA Team 1066
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919». Краткое содержание книги:
І дійсно, большевики широко використовують дану їм передишку з 26.VІ. до 30.VІ. для перегруповки.
Плян в основi лишається попередній: взяти Проскурів і відтяти нашу армію від Збруча. Наступ вести Північною і Західньою групами.
Їх перегруповка загалом була така: в район Чепилівка-Красилів вони поволі стягають частину сил, що раніш оперували в районі Базалія-Купіль. В Староконстантинів надходять свіжі частини, між ними 28-й совєтський піший полк. Ця група повинна наступати з Староконстантинова і Красилівського пляцдарму на Проскурів; у її склад увійшли: Богунська бригада, частина Таращанської бригади, два окремих полки та кіннота.
До Західньої своєї групи большевики підтягають Волинську бригаду і свіжу кінноту і надають їй завдання – прорив нашого лівого флангу і глибокий обхід його. Наказано за всяку ціну заволодіти Проскуровом. Обіцяно грошеву нагороду всiм, хто братиме співучасть у захопленні Проскурова.
Жмеринській групі большевики дають завдання – наступати на Проскурів з метою притиснути нас до Збруча. Цю групу підсилюється вельми рухливим партизанським загоном для пошуку на залізничну колію Проскурів-Комарівці.
Загалом большевицькі групи були приблизно такого складу:
Західня група 2500 багнетів, 400 шабель.
Північна група 5000 багнетів, 600-800 шабель.
В Шепетівці і Вишнівці (резерва) 2500 багнетів. Жмеринська-Барська до 2800 багнетів (уже розбитих 6-ю дивізією).
Вапнярська група 2500-3000 багнетів.
Наші пляни.
Плян командування був такий:
1) 2-ю та 3-ю дивізіями енергійно провадити далі наступ з метою захопити Жмеринку і Могилів та загрожувати залізниці Жмеринка-Одеса, а також прикривати Поділля, де спішно переводилося мобілізацію;
2) Під прикриттям цього наступу згрупувати в Проскурівськім районі сильні резерви, щоб за їх поміччю остаточно розбити головні сили большевиків і відкинути їх на північ від Староконстантинова; Для цього:
а) Підтягнути з Жмеринського напямку в Проскурів 6-у Запорізьку дивізію з доданими частинами.
б) В ніч з 30.VI. на 1.VІІ. Волинською групою змінити Січовиків і розташувати їх в районі Фельштин-Чорний Острів, в резерву командування.
Стан наших частин.
Стан наших частин був досить тяжкий. Група С.С. майже видихалась і доконче потребувала відпочинку і реорганізації. От. Коновалець категорично вимагав зміни і загрожував навіть залишити фронт.
9-а дивізія стала також майже небоєздатною.
Волинська група поповнилася мобілізованими, але ще не переробила їх. Одні Запоріжці, хоча й намучилися в постійних боях, але могли постояти за себе. Також і 3-я дивізія була ще міцна тілом і духом, підбадьорена своїми незмiнними успіхами і співчуттям місцевої людности.
Головний же дефект – брак огнеприпасу і всякого іншого постачання. Це дуже ослабляло бойову енергію війська.
Ми мали під Проскуровом всього-на-всього 6000 багнетів і шабель і підтягували сильну 6-у дивізію 1200-1400 багнетів і шабель. Большевики ж стягували сильні резерви. Для перегруповки і перепочинку, так потрібних для січовиків і 9-ї дивізії, нам треба було часу; свiжих сил у нас не було.
Бої 30-го червня. Перехід большевиків у наступ.
Уже 30.VІ. большевики розпочали активнi чини. Їхній партизанський загін підриває міст біля села Богданівці і здобуває села Мосіївці і Бахматовці (15 в. на північний схід від Проскурова), сильно загрожуючи Проскурову. Також і Західня большевицька група звільняє м. Теофіпіль від повстанців і вибиває звідти кінноту С.С.
Бої 1-го липня. Сх. ч. 20.
1-го липня большевики переходять у рішучий наступ одночасно Північною групою вздовж шосе Староконстантинів-Проскурів та з Красилівського пляцдарму на Миколаїв, а також Західньою групою в напрямку на Базалію і Купіль.
Момент вибрано найбільше влучний, бо на фронті групи С.С. зміна частин ще не закінчилася. Холмська дивізія на лiвому фланзі вже змінила частини групи С.С., а північну дивізію ще тільки підтягувалося.
Большевики відкидають за р. Бужок частини Запорізької групи. В районі ж 9-ї дивізії, біля Хітківців вони завдають сильні втрати Наливайківському полку 7-ї Запорізької дивізії, приділеному до 9-ї дивізії для її підсилення; форсують р. Вужок і здобувають Хітківці.
На фронті С.С. большевикам легко вдається здобути м. Миколаїв. В цьому районі частини групи С.С. не поставили большевикам міцного опору.