Жлобологія
- Автор: Водичка Густав, Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Мистецька агенція «Наш Формат»
- ISBN: 978-966-97344-0-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Жлобологія». Краткое содержание книги:
Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?».
У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах.
Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою.
Кожен мав би визначати самостійно власні авторитети.
Політичне жлобство
є маркером рівня культури нації. Велика ілюзія суспільства — в тому, що політики гірші від народу. А нічого подібного.
Українська політична еліта і нічим не краща за народ. Вона б мала показувати приклад для громадян країни. Потрібно розуміти, що політики не є окремою іншою верствою, вищою, ніж решта. Всього лишень суспільний зріз: те, що є в політикумі, є в суспільстві або навпаки.
Це політика, де нема місця етиці самообмеження, і ці люди йдуть в політику через свої меркантильні інтереси, а ті, хто цих політиків обирав, бачать це.
Жлобство загальносуспільне стало жлобством політичним.
Я впродовж 5 років, доки був депутатом, нікому не віддавав своєї картки і завжди голосував самостійно. Нещодавно ця тема почала бути популярною серед представників опозиції, але всі ті роки на мене чинився тиск — з боку моїх колег, не з боку регіоналів чи комуністів.
«Нунсівці» і «бютівці» здавали свої картки і голосували чужими. Не називатиму прізвища, але таку політику можу назвати справжнім політичним жлобством, за таку роботу цих політиків ніхто не бив по руках, іншими словами, це — той недопалок поза смітником, плювок, які вони собі дозволяли зробити безкарно. Мені казали: ну так само всі фракції роблять... Я так не робитиму. І змінювати ситуацію ніхто не хотів, аж поки не постала політична доцільність тих чи інших кроків.
Якщо ти називаєш себе елітою і хочеш бути її представником, то повинен показувати позитивний приклад іншим. Не лише говорити чи писати про це, а доводити свої погляди власними діями. Політики ці речі розуміють, але досі тільки говорять, проте нічого не роблять. Надто просто говорити, що я не такий, а довести це?
Однак доки суспільство не усвідомить того, що потрібно діяти і починати із себе, політики в цьому нікому нічим не допоможуть, бо, повторюю, вони теж не кращі від простих людей.
Якщо жлоб править у родині, в мікрорайоні, то й жлоб керуватиме країною. Іншого шляху немає.
Якщо хтось думає, що політик мусить бути добрим, відкритим і чесним, а сам виборець не хоче бути таким, то жодних змін взагалі не буде.
Жлоб править державою завдяки жлобській нації.
Якщо нація хоче бути іншою й мати інших правителів, вона повинна обирати інший шлях та інших правителів.
Не буде месії, який усе виправить...
Іван Семесюк. «Жлобиня вонюча», 2010 р.
Володимир Єшкілєв
Фото: з особистого архіву
Володимир Єшкілєв — письменник, філософ, культуролог. Народився 1965 р. в Івано-Франківську. Закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер — Прикарпатський університет ім. В. Стефаника). Працював учителем історії і правознавства (1988—98), викладачем Західно-українського економіко-правничого університету. Очолював низку регіональних консалтингових проектів. Автор і видавець філософського часопису «Плерома» (1996—98), редактор літературного альманаху «Мантикора» (з 2011 p.), куратор фестивалю «Карпатська Мантикора». Автор романів «Пафос» (2002), «Імператор повені» (2004, 2011), «Адепт», у співавторстві з Олегом Гуцуляком (1995, 1997, 2008, 2012), «Втеча майстра Пінзеля» (2007), «Богиня і Консультант» (2009), «Побачити Апькор» (2011), «Усі кути трикутника» (2012), «Питомник богов» (російською, 2013) та інших книг, мистецьких проектів і літературознавчих статей. Упорядник низки літературних антологій. Один із творців і «модераторів» нового канону сучасної української літератури, автор концепції та ідеолог т. зв. «Станіславського феномена». Досліджує окультні вчення та прояви «відьмократії» в Україні та в країнах Сходу.
Нормальні люди радянських часів