Переможець отримає все

Останньої миті Віктор лише затулив голову здоровим плечем, адже відхилитися не міг. Бік його торкався каменя, з якого дивилася вона. Зоряна. Та Зоряна, яка належала йому і яку хотіли відібрати. Та, яку він не міг нікому дати скривдити.

Це був не удар. Нападник просто щосили з відстані трьох кроків запустив молота, цілячи у Віктора. Звісно, до пораненого хижака, який захищає лігво, небезпечно підходити ближче. Залізо зачепило бік, поваливши Віктора на якусь мить зовсім на плиту, але одразу, вирівнявши положення, він знову націлив вістря штик-ножа на ворогів.

Їхні ноги були закривавленими, до того ж двоє вже втратили зброю. І тут із сіней боязко зазирнув четвертий. Матюки й прокльони лунали в хаті ще якусь хвилину, поки вони чим попало замотували ноги просто по розрізаних штанинах. Потім стало тихо. Вони пішли.

Від болю темніло в очах, і Віктор розумів, що зараз знепритомніє. Не втримавшись, він таки осів просто на зламану ногу. Крик вдалося стримати, але в очах одразу розлилася цілковита темрява.

Віктор не уявляв, скільки часу пролежав непритомний, а коли почав щось розуміти, то вже знав, що мусить будь-що зробити кілька нагальних справ. Насамперед він роздер простирадло і, діставшись грубки, прив'язав до поламаної ноги рівну палицю, якою розгортав вугілля. В голові щоразу паморочилося, а очі періодично переставали бачити. Якоїсь миті стало зовсім зле, і він виблював. Після цього довго лежав нерухомо, тамуючи блювоту. Потім, долізши до вікна й відчинивши одну стулку, викинув чимдалі штик-ніж. Відпочивати довелося кілька хвилин. Віктор примушував себе розплющувати очі. Страшенно крутилося в голові і знову нудило, а все тіло била пропасниця. Нога чимдалі більше наливалася важким і нестерпно боліла навіть у спокої. При найменшій же спробі рухів хотілося кричати, але він тільки стогнав.