Замах на Селену (Збірка)
- Автор: Бугай Олександр
- Год: 1993
- Язык: украинский
- Год: Тернопіль
- ISBN: 5-7707-4493-6
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Замах на Селену (Збірка)». Краткое содержание книги:
Кожна нова гіпотеза сама собою хоч і цікава, але не може залишити глибокий слід у пам’яті читача, якщо її не вдягнуто у цікаву літературну форму.
Автор намагається вирішувати проблеми у фантастичних зіткненнях героїв твору. Для цього придумує несподівані ситуації, цікаві повороти, оригінальні розв’язки. Але це лише фон. Основне завдання, яке ставить перед собою автор, — це, використовуючи багатющу наукову інформацію, підносити її читачеві в дохідливому, зрозумілому вигляді. Таким чином, оповідання стають пізнавальними.
Можна додати, що герої в оповіданнях — це наші прості люди, дія відбувається також не деінде, а на нашій землі з її красотами і негараздами. Автор нерідко піднімає питання моралі і милосердя, намагається вказати на наші упущення, промахи, але основна лінія творів — це краса людська, її досконалість, доброта і душевність, які в кінцевому результаті перемагають будь-яке зло.
Чи не є де відлунням того чотиривимірного світу? Чи не закладена і в нас із вами інформація про те, що і ми колись існували в чотиривимірному просторі? Тому і стараємося, нехай і підсвідомо, не дуже то вірити у безглуздя, яке нам вручає Природа у вигляді смерті…
Лектор замовк, а потім знову мовив;
— Єдине щастя! Чуєте, щастя наше в тім, що ніхто з нас не знає дати свого останнього подиху! І ми мусимо дякувати долі за те, що існує ця страшна таємниця. Перший, хто її розкриє, стане вбивцею всієї земної цивілізації. Бо розгадка строку життя кожного з нас кине суспільство у вир непоправної анархії.
Лектор звернувся до одного із слухачів:
— Якщо ви будете знати, що вам залишилося рівно рік до смерті, як ви цей рік будете себе поводити? Може, підете на трудовий подвиг, а чи махнете на все рукою і станете мурувати собі гробницю?
— Шановні! Прошу вас, стороніться розгадки цієї таємниці! — вигукнув уже вкотре наслідувач Ціцерона.
Нам стало сумно. Бо, виявляється, що є світи, де не обов’язково помирати в той час, який записаний у наших хромосомах. Там їх, ці хромосоми, можна обхитрити і повернутися у минуле. І я знову запитую:
— Але ж у безсмертному світі проживають і наші земляки. Це ті, що потрапили туди в різні часи через отой Бермудський циліндр? Вони там теж, певно, використовують можливість обманювати свою смерть шляхом маніпуляцій з часом. Вони там теж, мабуть, уміють повертатися у минуле, щоб виправляти набуті раніше помилки, і таким чином відтягують власну смерть. Так чому ж тоді вони не подають нам про себе звістки? Адже четвертий вимір такі стосунки не заперечує?
— Для них не проблема послати нам своє вітання, — відповідає лектор так, наче він тільки вчора звідти, — нам треба лише уявити ось що. В кожний відрізок часу наш час із їхнім несумісний. Вони в цю хвилину можуть бути за тисячу літ попереду, або ж настільки позаду. Це по-перше. По-друге, шукати своїх родичів чи друзів у велетенській Книзі Всесвітнього Часу дуже копітка робота. Та й невдячна. Справа в тому, якщо хтось із них і знайде будь-який наш день, а в ньому свого колишнього друга чи родича, йому з ним розмовляти не буде про що. Ця зустріч буде скучною і безплідною. Пришелець з Дивосвіту бачить майбутнє кожного із нас до найменшої деталі. Він бачить наші злети і падіння, які рано чи пізно збудуться, сьогоднішні і завтрашні помилки, наші наміри добрі і злі, наші найпотаємніші думки, наші муки совісті і фізичні муки, розчарування, безплідне честолюбство і навіть нашу смерть. Поставте хоч на мить себе на місце мешканця Дивосвіту і ви зрозумієте, як вам буде прикро стояти поруч з рідною людиною, яку бачиш наскрізь, знаєш, шо вона думає, що з нею відбудеться через хвилину, годину, завтра, через рік. Ось чому вони і не подають про себе ніяких сигналів. Ми для них нецікаві, бо обмежені і — смертні.
І тут я знову наважуюся запитати:
— А чому б мешканцю отого Дивосвіту не допомогти близькій людині у нашому світі? Наприклад, уникнути передчасної смерті, не тієї, що записана в генах, а трагічної, яка трапиться від нещасного випадку, і яку вони уміють передбачати? Адже їм це зробити неважко?
— На це я дам таку відповідь, — сказав незворушно лектор. — Протягом останніх тисячоліть зустрічі мешканців Дивосвіту із чрмлянами неодноразово відбувалися. Вони продовжуються і досі. Деякі наслідки цих зустрічей увійшли в історію чи в легенди, як незрозумілі явища, близькі до дії божественного промислу.
Поява зцілителів — це теж є одним із прикладів, коли мешканні Дивосвіту, перегортаючи Книгу Всесвітнього Часу, натрапляють на відрізок нашого земного часу, і, вибравши в ньому симпатичного землянина, вселяють у нього ту чи іншу надприродну силу. Наприклад, звичайна людина раптом починає відчувати в собі можливості виліковувати безнадійно хворих простим доторком пуки. Або починає бачити людину наскрізь з усіма її болячками. Є такі, що раптом набувають здатності вгадувати наше минуле чи майбутнє, або ж на відстані читати думки.
Для цього мешканці Дивосвіту вибирають таких людей, які мають, сильну волю, трудолюбивих, кришталево чесних і з повною відсутністю честолюбства. Вони мусять відтепер слугувати нещасним землякам, взамін для себе нічого не вимагаючи, і навіть не помишляти про якусь винагороду.