Замах на Селену (Збірка)

Дрімати нам не довелося. Лектор настільки заволодів нашою увагою, що ми намагалися не пропустити жодного його слова.

— Немезіда — це зоря-блуканка, яка періодично з’являється в межах Сонячної системи, — так почав наслідувач Ціцерона. — Стародавні греки її називали зорею Помсти. Як ви гадаєте, вони уже тоді щось про неї знали?

Це запитання було адресоване мені. Поки я розмірковував про отих греків, він уже звернувся до іншого слухача.

— Хто вона дійсно, ота Немезіда? Месниця чи помічниця? — Той теж не встиг зібратися з думками, як запитання було поставлене наступному.

— З якою метою вона повертається до нас через кожні п’ятдесят мільйонів років? Наробити чергового клопоту? Чи допомогти голубій планеті переступити на вищий щабель розвитку?

В залі панувала тиша. А він продовжував.

— До речі, через тисячу двісті років таємнича гостя знову появиться над дахом нашого неба. Як ви гадаєте, — звернувся до когось уже в кінці зали, — подасть нам руку дружби, а чи кине планету у вир катастроф?

Ми мовчали. Запитання були несподівані. Жоден лектор досі не читав так лекцій. А він, поправивши окуляри, що сповзли на ніс, продовжував ходити між рядами і розмірковувати.

— З вашого дозволу, я коротенько зупинюся на слідах Немезіди, які вона залишила на нашій планеті, і наявність яких ніхто не може спростувати. Ці сліди — таємничий Бермудський трикутник у Західній півкулі і море Диявола — у Східній.

Під час відвідин нашого зоряного краю, пролітаючи аж занадто близько біля Сонця, зоря-блуканка дією своєї гравітації повалила Землю на бік, тобто на дев’яносто градусів відносно осі її обертання. В результаті такого струсу Північний полюс перескочив у район Бермудського трикутника, а Південний — у район Тихого океану на схід від острова Тайвань. Ці два новоявлені полюси і створили нову вісь обертання Землі. Тоді ж і екватор змінив своє місце перебування. Він оперезав земну кулю по меридіану, який пройшов через Європу, Африку, Антарктиду в Східній півкулі і Тихий океан та Аляску — у Західній. Північний льодовитий океан і Антарктида опинилися в тропіках. Льодовики на Антарктиді і Гренландії, а також крига в Північному льодовитому океані розтанули. Рівень води у світовому океані піднявся на сімдесят метрів. Клімат Землі різко потеплішав. Планету почали зволожувати безперервні дощі. Сушу заполонили джунглі велетенських папоротеподібних рослин. Буйний ріст дерев, стоячі води сприяли окам’янінню рослинних кладовищ. У науці цей період називається карбоном. Кам’яне вугілля повсюдно нагромаджувалося багатометровими пластами.

В цей же період одержав розквіт клас рептилій. Ці холоднокровні плазуни настільки мали благодатні умови для існування, що з часом захопили не лише сушу та море, а й повітря. І ось тоді серед різновидів гігантських динозаврів появився вид п’ятипалих плазунів. Вони називаються котілозаврами. Цей вид у процесі подальшої еволюції дав родовід теплокровним ссавцям, в тому числі і людині.