Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
2. Безумовними підставами скасування рішення і направлення справи на новий розгляд є наступні:
а) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;
б) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
в) невідповідність висновків суду обставинам справи;
г) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
3. При новому розгляді справи суд першої інстанції обов’язково повинен враховувати висновки і мотиви скасування рішення, передбачені у відповідній ухвалі суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції зобов’язаний врахувати мотиви апеляційного суду і тоді, коли він із мотивацією та висновками апеляційного суду не згодний. Тому зацікавленим особам слід уважно вивчати мотивацію ухвали апеляційного суду і у разі, якщо мотиви та висновки ухвали апеляційного суду викликають обґрунтований сумнів, оскаржувати ухвалу в касаційному порядку. В іншому випадку суд першої інстанції буде «в полоні» висновків апеляційного суду.
На нашу думку, суд першої інстанції зв’язаний висновками та мотивами апеляційного суду, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав та на підставі тих самих доказів, які досліджувалися апеляційним судом. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, у справі з’явилися нові докази, суд першої інстанції не може бути зв’язаний висновками апеляційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому «форматі». Тому одним із тактичних прийомів обходу несприятливих висновків та мотивів апеляційного суду є зміна підстав або предмету позову, який розглядається повторно.
Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали
1. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
1. Об’єктом апеляційного оскарження, як вже зазначалося, можуть бути ухвали суду першої інстанції. Перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, встановлений у ст. 293 ЦПК. Оскарження ухвали не призупиняє розгляду справи.
При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд повинен всесторонньо і повно перевірити законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції. Наприклад, відмовивши в прийнятті заяви в зв’язку з порушенням правил підсудності, суддя зобов’язаний направити апеляційному суду апеляційну скаргу разом з матеріалами справи, які підтверджують висновок суду про непідсудність. Такі матеріали повинен перевірити апеляційний суд.
2. В тому випадку, якщо постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи і вимогам закону, суд апеляційної інстанції повинен відхилити апеляційну скаргу. При цьому необхідно вказати мотиви відхилення скарги. Так, наприклад, суд першої інстанції повернув позивачу як неподану позовну заяву, яка за формою і змістом не відповідає вимогам, передбаченим для позовної заяви, зокрема немає посилань на докази, не сплачено державне мито, відсутні копії позовної заяви та ін. На таку ухвалу позивач подав апеляційну скаргу, вважаючи, що він не зобов’язаний виконувати вимоги, викладені суддею в ухвалі, постановленій відповідно до вимог ст. 121 ЦПК. Апеляційний суд в такому випадку вивчає матеріали справи, зміст позовної заяви, а також документи, подані позивачем як додатки до позовної заяви. Встановивши, що позовна заява не відповідає вимогам закону, немає необхідної кількості її копій, немає вказівок на докази, які підтверджують вимоги, не оплачено судовий збір і виплати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, апеляційний суд повинен таку апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.