Olya_#1
- Автор: Худенко Володимир
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Olya_#1». Краткое содержание книги:
Гострий сюжет, яскраві постаті героїв та їхні карколомні пригоди, калейдоскопічне тло створеного автором феєричного світу — то все лише засіб, щоб замислитись над сьогоднішнім буттям.
— Вгамуйся ти, приджигленна!.. — врешті гримнула вона на Рамос. — От дурепа…
Але та не реагувала.
Вона злізла з Семі і вернулась на свій стілець — крутилась тепер на ньому дзиґою.
— Ура, ура!.. — продовжувала причитати вона, тріумфально потрясаючи руками.
— Та ти хоч розумієш, у яку халепу ми втрапили?! — гаркнула Оля і зиркнула на Семі, шукаючи підтримки.
Той потирав забитого носа.
Мануела раптом спинилась і поклала лікті на стіл — підперла руками голову.
— Він знаходиться тут із самої війни, — продовжувала Оля. — І … якого біса??
— Ну… — весело всміхалася Рамос, — ми маємо з цим розібратись? Так же?.. О… мем…
Рамос раптом вклякла, немов її паралізувало, і через мить скочила зі стільця так, що той відлетів до сусіднього столика…
— Мем!.. — гаркнула вона так, що Олі позакладало вуха, і, виструнчившись, рвучко віддала честь — вслід за нею те ж саме зробив Семі…
— Здоров’я зичу, мем!..
Оля повільно повернулась на своєму стільці…
За її спиною стояла Асланоглу — висока темно-руса турчанка з холодним поглядом сіро-зелених очей. Вона була вбрана у свій звичний сіро-чорний буденний мундир з «Одинокою зорею» над серцем — дещо приталений кітель з акуратно закоченими рукавами, брюки-карго до щиколоток, десантні черевики з високою платформою-амортизатором… Усе сиділо ідеально, на всьому — ні пилинки, ні складочки… Її звична акуратна асиметрична коса на правому плечі, руки, складені за спиною, залізобетонна постава…
«Вона схожа… на «Кальонову», — раптом подумалось Олі. — Так, на довбаний крейсер!..»
Їй згадались обриси гігантського мертвого зорельота на тлі планети — оці його гострі кути, видовжені лінії, темні провалля ракетних шахт, його скошений, нахилений, роздвоєний ніс — ікласта паща артилерійських систем!.. Ось він пливе, повзе з вакууму, з того віковічного мороку космосу, підповзає, крадеться, накриває собою планету… Одна кігтяста лапа… Друга пазуриста. І в кожному пазурі — сотні й тисячі менших хижаків — рої безпілотних убивць! Ось він повзе, таїться, маскується — поглинає світло і повертає страх, так, страх, бо все в ньому призначене до війни, до горя й руйнувань, усе в ньому дише злобою, усе в ньому продумане, злагоджене, виважене, прораховане й прогнозоване лише з одною метою — аби ліпше сіяти смерть. Сіяч смерті повзе на поснулі світи — онно він, дивіться, чорніє на тлі світання, як тінь, як клаптик забутої ночі, нічного жахіття, дурманного сну, незбутий, невпокоєний, чорний, як мати-ніч, і лиш на крильцях, отих маленьких диявольських крилятах щось наче… Що то воно? Червоніє неясно, тьмяно. То не кров його жертв, не світанкова роса… То знак, тавро, кривава зоря, пентаграма — аби його не сплутала, впізнала, прийняла за свого покинута, мертва, давно вже всіма забута зграя…
Message Status: Unopened
To: Konrad Yan
Sent: Sat, July 26, 2352 10:58 PM
Recv: Tue, Aug. 19, 2352 0:10 AM
From: Jessica Meyer (TS) un@jessmayeremail.com
Subject: Skytek Corporation: Ol'ga Rushdie
Привіт!
Так, із прильотом тебе, бла-бла-бла і все таке… Перейду одразу до справи. Коротше, Конраде, мені вартувало неабияких зусиль розкопати хоч щось на твого «павучка», але по старій пам’яті я таки добряче постаралась. І дещо таки знайшла… Ти був правий, вона ніяка не Рушді, але ти не знаєш і половини правди! Її справжнє прізвище БУДАНОВА, і якщо ти просто зараз не хапаєшся за голову, то, значить, не маєш ніякого стосунку до демілітаризованих зон. Корпорація затерла геть усе, що стосується її минулого, але я по своїх каналах зуміла виловити деякі крихти – усе туманне та уривчасте, ясна річ, не підтверджене, але в твоїй ситуації не варто перебирати.
Коротше, давай по порядку. Твоя Ольга Буданова-Рушді народилася в липні 23-го, у межах Смоленської конгломерації;
мати – Аріна Буданова, апатрид, інженер-технолог місцевого провайдера «Voskhod. Net»;
батько – Ілля Буданов, злочинець-рецидивіст, професійний граймер, неодноразово засуджений за зломи особистих інтерфейсів та корпоративних мереж, організацію злочинного угрупування, шахрайство, кібершпигунство і таке інше – чого там тільки не було… Та ось сам подивись: