Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Метафізика - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Метафізика

Электронная книга - «Метафізика». Краткое содержание книги:

«Метафізика» — один із головних творів Арістотеля, який є точкою відліку філософської традиції метафізики. У ньому Арістотель викладає свою «першу філософію», яку він так називає тому, що вона займається пошуком причин всієї дійсності. Крім того, «Метафізика» є першою систематичною історією філософії, оскільки Арістотель робить «огляд» думок попередніх мислителів, дотичних до його предмета. У цьому сенсі «Метафізика» як перший професійний філософський текст є витоком всієї подальшої філософської письмової культури.
Поданий в цій книзі переклад «Метафізики» Арістотеля є однією із двох версій перекладу цього твору, які виконувалися паралельно і керувалися істотно різними перекладацькими стратегіями. Відрізняючись насамперед термінологією і ступенем буквалізму, два переклади мали на меті доповнювати й висвітлювати один одного, але водночас можуть сприйматися як самостійні. На відміну від другого, «буквального» перекладу, цей переклад послуговується більш традиційною філософською термінологією і розрахований на широке коло читачів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 27
Перейти на страницу:

morphē — перекладається як «кшталт». У перекладах європейськими мовами переважно відповідником слугує слово «форма» там, де воно вживається самостійно. Натомість там, де воно виступає поряд зі словом «форма» (form) перекладачі добирають різні, інколи ситуативні синоніми: shape (англ.), Gestalt (нім.), espèce (фр.).

(to) on — перекладається як «суще». Термін є субстантивованим дієприкметником від дієслова «бути». Європейськими мовами передається відповідно (напр.: being (англ.), das Seiende (нім.), êtres (фр.)).

ousia — перекладається як «сутність». Одне з найбільш проблематичних понять Платона й Арістотеля, яке дехто з перекладачів навіть воліє ліпше залишати без перекладу[3]. Слід мати на увазі, що усталений відповідник цього терміна в європейських мовах (який також нерідко використовується в українській науковій чи навчальній літературі) — «субстанція».

sumbebēkos — переважно перекладається як «побіжний» (побіжно). Інколи ситуативний переклад залежно від контексту: «за збігом», «випадковий» та споріднені слова. В латинській і похідних від неї західних філософських традиціях цей термін та пов’язані з ним слова перекладаються як «акциденція», «в акцидентальному сенсі» та іншими подібними виразами. Відповідно, термін корелює як протилежність із терміном «сутність» (або «субстанція» в західних мовах).

stoikheion — перекладається як «елемент» (окрім тих випадків, де йдеться про склад слова), і так само усіма іншими мовами. (Варто відзначити, що в «езотеричному» варіанті перекладу в намаганні піти від латинського кореня обрано як відповідник слово «основа».)

tode ti — перекладається як «щось це» або «певне це». Суто арістотелівський термін, що характеризує сутність (субстанцію). Звичний для Арістотеля спосіб позначення конкретного на противагу до загального. У філософській літературі нерідко позначається латинським еквівалентом «haeccitas», тобто «цейність». У більшості англійських перекладів — «thisness».

to ti ēn einai — перекладається як «чимбутність». Специфічний термін-фраза Арістотеля (хоча, наприклад, Гайдеггер вважав, що він не належить Арістотелю), що спирається на характерну рису давньогрецької мови: можливість вставки означень і навіть цілих речень між артиклем і означуваним іменником. Є різні способи перекладати цей вираз. Ми приєднуємося до тлумачення, що перекладає його так: «буття того, про що запитується (у питанні): “що це?”»[4]. Відповідно, поняття to ti ēn einai корелює з поняттям to ti ésti. Англійські та французькі переклади спираються на латинську традицію передавати to ti ēn einai як essentia, або essence (що відповідає українському «сутність»). Хоча є винятки і доволі екзотичні[5]. В німецьких перекладах використовуються різні варіанти. Переклад «буття того, про що запитується: “що це?”», звичайно, є надто громіздким. У «езотеричній» версії перекладу цей термін перекладається інакше, і у відповідному виданні буде наведене більш розлоге пояснення й обґрунтування перекладу. В цій версії перекладу задля зручності використовується для перекладу to ti ēn einai термін «чимбутність», що був запропонований Олексієм Паничем[6].

to ti ésti — перекладається як «щосність». Слово «щосність» є перекладом латинського слова quidditas, що в латинській середньовічній традиції використовується як відповідник to ti ēn einai. to ti ésti — термін-фраза, утворений як субстантивація (за допомогою артикля) питання ti ésti (тобто «що це?», або дослівно «що є?»). Тому в англійських перекладах (та перекладах іншими європейськими мовами) цей термін-фраза зазвичай просто передається як «що». Отже, можна сказати, що to ti ésti не має самостійного термінологічного відповідника. Це видно з того, що в багатьох перекладах розділення між двома спорідненими термінами-фразами to ti ésti та to ti ēn einai проводиться непослідовно, тобто залежно від контексту інколи to ti ésti перекладається як essence (сутність) і, навпаки, інколи to ti ēn einai перекладається як «що». Отже, відбувається, сказати б, інтерференція термінів. А. Ф. Лосєв пропонував розводити to ti ēn einai та to ti ésti як, відповідно, «щосність» (чтойность) і «наявне що» (наличное что)[7]. Повний переклад цього специфічного терміна (тобто to ti ésti) як субстантивації питання: «те, про що запитується (у питанні): “що це?”» Очевидно, такий переклад доволі громіздкий. В «езотеричній» версії використовується інший варіант, який буде обґрунтований у відповідному виданні. Наявність терміна «чимбутність» в українській «арістотеліані» робить термін «щосність» наче зайвим, принаймні вільним. Але термін по-своєму виразний і для нього відкрита, так би мовити, вакансія, тому, ризикуючи піти проти традиції, ми використовуємо «щосність» як відповідник to ti ésti.

вернуться

3

Напр.: Frede М., Patzig G. Aristoteles “Metaphysik Z”. 2 Bde. Munchen: Verlag C. H. Beck, 1988.

вернуться

4

Див.: Sonderegger E. Die Bildung des Ausdrucks to ti ēn einai durch Aristoteles // Archiv für Geschichte der Philosophie, 65 (1983); Sonderegger E. Zur Sprachform des Ausdrucks to ti en einai // Rheinischen Museum für Philologie, 144, 2001.

вернуться

5

Hanp.: what-it-was-to-be-that-thing. Див.: Aristotle, Metaphysics / trans. by Hugh Lawson-Tancred. Penguin Books, 1998.

вернуться

6

Див. детальніше: Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. К.: Дух і літера, 2009. С. 140 і далі.

вернуться

7

Див.: Лосев А. Ф. История античной эстетики. Т. IV. М.: Искусство, 1975. С. 124–158.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 27
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)