Живий мох
- Автор: Михановский Владимир Наумович
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Державне видавництво дитячої літератури УРСР
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Живий мох». Краткое содержание книги:
Яскраво-зелене світило схилилось до обрію. Запали сутінки, стали довгими тіні.
Для інфращупа не було ніякої різниці – день чи ніч. Однак видимість на кольоровому екрані помітно погіршала. Спочатку вицвіли і поблякли яскраві кольори. Дерева, грунт, оранжевий скафандр капітана – все набрало якогось непевного сірого відтінку. Пасмуги туману тягнулись знизу і запинали екран, перетворюючи його в великий квадрат брудно-сірого полотна.
Постать капітана танула на очах. Радіозв’язок з ним почав слабнути і незабаром перервався зовсім.
Розмірковувати не було коли.
Швидко одягнувши скафандр, Микола покликав робота Кіра і вибрався назовні.
3
«…Я опам’ятався від страшенного холоду. Руки й ноги задерев’яніли так, що не можна було ними володати. Я лежав горілиць, і наді мною яскраво сяяли небачені досі сузір’я. Спробував звестися, однак щось чіпко тримало мене. «Як Гуллівер, коли потрапив у полон до ліліпутів», – майнула думка.
Відчайдушно борсаючись, звільнив трохи праву руку. І одразу все ожило. Різнокольорові вогники забігали навколо мене. З завмерлим серцем я чекав, що мене знову прониже гарячий струмінь болю. Але болю не було.
Видалося, що в світінні вогників є якийсь ритм, але я ніяк не міг зрозуміти його закономірності.
Килим на мить спалахнув сліпучим синім полум’ям, і все поринуло в абсолютну пітьму. Навіть зірки і ті згасли…
Невдовзі відчув, що кудись рухаюсь.
Рухались довго, дуже довго.
Темрява, чорна і густа, як туш, почала трохи розвіюватись. Повз мене пропливали тепер безформні тіні.