Енеїда [Aeneis - uk]

254] Батько богів і людей на слова ці всміхнувся до неї — 255] Усмішка та і прояснює небо, й вгамовує бурі — 256] Доньку цілує привітно і так промовляє до неї: 257] «Ти, Кітереє, не бійся, бо доля твого покоління 258] Буде незмінна: ще місто побачиш і мури лавінські, 259] Що обіцяв я, й прославиш великого духом Енея, 260] В небо до зір його візьмеш; мої постанови незмінні. 261] Він то — скажу тобі це, щоб журба твого серця не гризла, 262] Все те точніше розкрию й завісу здійму я із долі — 263] Він то вестиме в Італії війни великі, народи 264] Буйні розгромить, закони мужам дасть і мури поставить, — 265] Поки три рази в латинян царем його літо зустріне 266] І завітає тричі зима до побитих рутулів. 267] Потім Асканій, хлопчина, що нині Іулом зоветься, — 268] Іл називався він, поки стояла Ілійська держава[13] — 269] Тридцять довжезних кругів часових, що їх місяцем мірять, 270] Владою сповнить своєю й з Лавінія берло державне 271] Перенесе, і могутністю мурів зміцнить Альба-Лонгу. 272] Тричі по сто літ там влада державна належати буде 273] Племені Гектора[14], поки аж Ілія, славна цариця 274] Й жриця[15], від Марсавагітна, потомків-близнят не породить. 275] Потім вже Ромул, вовчиці-живительки жовтим кожухом 276] Вигрітий, далі продовжить цей рід; це ж він мавортійські 277] Мури збудує і римлян назве ім’ям своїм власним. 278] Їм не кладу я границь, не значу я часу їх владанню; 279] Владу даю їм без меж. Та ще навіть злостива Юнона, 280] Та, що і море, і небо, і землю наповнює жахом, 281] Змінить на краще свій задум, сприятиме спільно зі мною 282] Римлянам, цілого світу владикам, народові в тогах[16]. 283] Так призволяю я: по очисних п’ятиріччях численних 284] Прийде той час, коли рід Ассарака і Фтію, й Мікени 285] Славні у рабство повергне і владу свою установить 286] Над переможеним Аргосом. З гожого племені Трої 287] Цезар[17] народиться; дасть океан він межею державі, 288] Славі дасть межами зорі; він сам, по Іулі великім, 289] Юлій ім’я успадкує. Колись його в щасті на небі 290] Будеш приймати з трофеями Сходу[18]. Обіти складати 291] Будуть йому. І жорстокі віки злагідніють, скінчаться 292] Війни. І Вірність поштива, і Веста, й Квірін з своїм братом 293] Ремом закони встановлять. Залізними скобами міцно 294] Замкнені будуть жахливі ворота Війни[19], а за ними 295] Сяде Шаленість ворожа на зброї страшній, в неї руки 296] Скуті в сто ретязів мідних і паща ревтиме кривава».