Повернення до зірок
- Автор: Гамильтон Эдмонд Мур
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Переводчик: Сергій Тищенко
- Жанр: Героическая фантастика
Электронная книга - «Повернення до зірок». Краткое содержание книги:
Всесвіт знаходиться на межі громадянської війни. Королівство Фомальгаут роздирають протиріччя між людьми та негуманоїдами.
Та якась темна невідома досі сила стоїть за цим, здавалося б, прикордонним конфліктом.
Чи зможе Гордон завадити таємничим прибульцям підкорити народи Галактики?..
— З вами, мій друг, ніщо не можна вважати елементарним, — уїдливо зауважив Ґордон. — Повірити вам буває іноді дуже важко.
— Значить, треба знайти інші мотиви. — ІІІорр Кан широко посміхнувся. — Наприклад, дружбу. Ви стали симпатичні мені з самого початку, Джоне. А це чогось та варте.
— Дідько! — Вилаявся Хелл Беррел. — Де ще в Галактиці знайдеш такого пройдисвіта? Людина, яка розв’язала міжзоряну війну, просить їй вірити, оскільки знаходить співрозмовника симпатичним! Пусти, я його вб’ю!
— Я і сам зроблю це із задоволенням. Але почекай хвилинку. — Ґордон трохи пройшовся, все ще відчуваючи сильні сумніви у щирості Шорр Кана. — Все зводиться до одного. Найближчим часом тут не приземлиться жоден зореліт, крім кораблів бунтівних графів. Шорр Кан пропонує єдиний спосіб заволодіти одним з них. Треба вирішувати, Хелл. Віддай йому паралізатор. — Бачачи, що Хелл Беррел все ще вагається, Ґордон додав: — Якщо у тебе є інша пропозиція — говори!
Деякий час антаресець стояв насупившись, потім, вилаявшись наостанок, простягнув зброю Шорр Кану.
Той без найменшого зволікання направив паралізатор на двох друзів.
— Тепер ви дійсно мої бранці. Хелл мав рацію. Звичайно ж, я видам вас графам. Хелл Беррел оскаженів. Стиснувши кулаки для нищівного удару з риком і лаючись останніми словами, він кинувся прямо на паралізатор. В останній момент Шорр Кан спритно ухилився, і Хелл Беррел за інерцією пролетів мимо. Шорр Кан зігнувся навпіл і повалився на землю у нестримному нападі реготу.
— Вибачте, — ледве вимовив він нарешті. — Неможливо було втриматися… Хелл був настільки впевнений… — Він глянув на антаресця і знову зайшовся сміхом. — Я не міг обдурити його очікувань… Але я справді прошу мене вибачити… Не гнівайтесь. Шорр Кан піднявся на ноги, витираючи сльози.
— Я залишаюся вашим союзником.
При цих словах він дружньо поплескав по спині Хелл Беррела, обличчя якого від гніву і обурення стало багряно- синім. Але і Ґордон, в свою чергу, не зміг втриматися від посмішки.
— Тепер ходімо, — вже спокійно сказав Шорр Кан. — Тільки треба встигнути зв’язати вам руки при зустрічі з цими птахолюдьми чи з кимось ще.
Вийшовши на рівнину, вони попрямували у ту ж сторону, що і загони Каллів. Сонце швидко спускалося за горизонт. Рожево-золоте призахідне світло поступалося місцем сутінкам. У ясному вечірньому небі прослизнули три силуети кораблів, які йшли на посадку. А трьома годинами пізніше, коли морок був уже абсолютним, перед подорожніми розгорнулася картина, яка цілком могла б бути ілюстрацією до опису потойбіччя.
4
Червоне світло смолоскипів заливало вузькі вулички міста, яке представляло собою безладне скупчення хатин, бараків, халуп з будівельних відходів, що тіснилися на берегах каламутній річечки. Калли були не настільки цивілізовані, щоб відчувати необхідність у громадських спорудах. їм цілком вистачало ринку, який служив і постійним місцем збору. Але цієї ночі на вузьких вуличках штовхалися тисячі птахолюдей. Стовпотворіння було таке, що, здавалося, старі стіни не витримають натиску живої маси і ось-ось заваляться. Маленькі пташині очі та шкірясті крила аборигенів блищали у червоному світлі незліченних смолоскипів. Пронизливі хрипкі голоси зливалися у неймовірну какофонію. Повітря було насичене специфічним задушливим запахом тіл каллів. Ґордону здавалося, що він на збіговиську демонів, які вирвалися з пекла. Натовп повільно просувався до трьох величезних кораблів, які стояли неподалік від околиці. Два з них були транспортні, третій — швидкохідний крейсер. Між кораблями і містом курсували групи озброєних каллів.
— Це військові транспорти, які мають доставити на Фомальгаут тутешніх воїнів, — сказав ІІІорр Кан. — А крейсер, без сумніву, належить одному з графів, керівнику операції.
— Слабо уявляю собі, що зможе протиставити цей збрід сучасній зброї зоряних королівств, — з презирством зауважив Хелл Беррел.
— Кількість, — пояснив ІІІорр Кан. — Ви бачите лише незначну частину воїнства, яке збирається всюди на диких планетах Межі. На заклик Нарат Тейна відгукнулися всі негуманоїдні народи. Всі без винятку.
Сумніватися у цьому не доводилося. Ґордон добре пам’ятав, з яким обожнюванням Геррни носили на собі божевільного кузена Ліанни.