Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)
- Автор: Льюис Клайв Стейплз
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
- ISBN: 978-617-12-7122-7
- Переводчик: Віктор Шовкун++
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)». Краткое содержание книги:
Одного дня двоє братів і дві сестри Певенсі потраплять у Нарнію — чарівну країну одвічної зими, населену фавнами і наядами, гномами і єдинорогами, добрими велетнями, драконами і звірятками, що вміють розмовляти… Тоді здійсниться давнє пророцтво про чотирьох людських дітей, які сядуть на трони величного Кейр-Паравелю, настане Різдво, повернеться лев Аслан, буде переможена Біла Чаклунка — а чарівні пригоди триватимуть…
Врешті-решт вона мовила:
— Ох, як же я сподіваюсь, що невдовзі ми вгамуємо Крутя і до Нарнії повернуться спокійні, щасливі часи. А ще більше я сподіваюся, що вони триватимуть довго-довго і ніколи не скінчаться. Коли-небудь наш світ спіткає кінець, але, можливо, на цей світ чекає щасливіша доля. О, Діаманте, хіба не було б чудово, якби в Нарнії завжди було саме так, як ти щойно казав?
— Е-е-е, ні, сестро, — похитав головою Діамант, — усі світи зустрінуть свій кінець. Лише на країну Аслана чекає інша доля.
— Що ж, тоді я маю надію, — відповіла Джил, — що кінець цього світу настане за мільйони-мільйонів років… Агов! Чого це ви стали?
Король, Юстас і гном мовчки вдивлялися в небо. Джил здригнулася, згадавши всі ті страхіття, які їм траплялися на шляху раніш. Але цього разу то було щось зовсім інше — маленька цяточка, що здавалася чорною на тлі блакитного весняного неба.
— Судячи з польоту, я ладен поклястися, що то розумний птах, — зауважив єдиноріг.
— Згоден, — кивнув король. — Питання лише в тому, хто перед нами: друг чи один із Крутевих шпигунів.
— Як на мою думку, ваша величносте, — втрутився гном, — він неабияк схожий на орла Гострозора.
— Чи не сховатися нам під деревами? — запропонував Юстас.
— Ні! — обізвався Тіріан. — Краще завмерти і стояти непорушно, мов скеля. Варто нам поворухнутися, як він одразу ж нас помітить.
— Дивіться, він завертає! Нас уже помітили… — сказав Діамант. — Він знижується широкими колами і наближається до нас…
— Тримай стріли напоготові, леді! — промовив Тіріан до Джил. — Але в жодному разі не стріляй, доки я не накажу. Він може виявитися нашим другом.
Якби хтось знав наперед, що трапиться далі, він мав би змогу належним чином насолодитись тією витонченістю та легкістю, з якою спускався велетенський птах. Він сів на скелястий стрімчак зовсім поруч із Тіріаном, схилив чубату голову і промовив дивним орлиним голосом:
— Вітаю тебе, королю!
— Вітаю тебе, Гострозоре! — обізвався Тіріан. — І те, що ти звеш мене королем, має означати, що ти не один з послідовників Крутя та його псевдо-Аслана. Я радий, що ти прилетів.
— Ваша величносте, — струснув головою орел, — коли ви вислухаєте новини, які я приніс, ви вважатимете мій приліт найстрашнішим горем, яке тільки могло вас спіткати…
На цих словах серце Тіріана обірвалось і наче припинило рух, але він стиснув зуби і промовив:
— Розповідай.
— Високо літав я і далеко бачив, — почав свою розповідь Гострозір. — Бачив я Кейр-Паравель, бачив мертвих нарнійців і остраханців, що проходжали поміж тілами. Бачив стяг тісрока над замком і ваших підданих, що мов миші розбігаються в усі боки, подалі від міста, сподіваючись переховатися у лісах. Кейр- Паравель захопили з моря — позавчора двадцять великих остраханських кораблів під покровом ночі увійшли в порт.
Новину ту друзі зустріли мертвою мовчанкою.
— І по-друге… — зовсім похмуро продовжив орел, — трохи далі від Кейр-Паравелю я бачив кентавра Рунвіта — остраханська стріла стирчала з його боку. Я був із ним до останнього, і він велів переказати вашій величності: пам’ятайте, що кожен світ спіткає свій кінець. І гідна смерть — то така цінність, яку в змозі оплатити й останній з жебраків.
— Що ж, — тяжко пролунали слова короля після тривалої тиші, — Нарнії більше немає.
Розділ 9
Великі збори на Хлівному пагорбі
Ще довго ніхто не міг ані вимовити слова, ані проронити сльозинки. Потім єдиноріг вдарив об землю копитом, трусонув гривою і заговорив:
— Сір, немає більше толку у військових радах. Плани Крутя виявилися далекогляднішими, ніж ми й помислити могли. Тепер уже очевидно, що перебував він у таємній змові з тісроком і як знайшов лев’ячу шкуру, то одразу ж передав послання, щоб той споряджав кораблі для захоплення замку Кейр-Паравель, а потім і всієї Нарнії. І тому нічого не залишається нам сімом, окрім як повернутися на Хлівний пагорб, оголосити всю правду та прийняти те, що вготовила нам доля. І навіть якщо ми якимось дивом зуміємо здолати три десятки остраханців, що нині з Крутем, то, певно, пасти нам судилося в битві з ворогом куди могутнішим та більшим — військом, що маршем посувається сюди від Кейр-Паравелю.