Cеред таємниць і чудес
- Автор: Рубакин Николай Александрович
- Год: 1962
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ЦK ЛKCMУ «Молодь»
- Переводчик: Л. К. Кулініченко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Cеред таємниць і чудес». Краткое содержание книги:
Усе своє життя письменник присвятив справі народної освіти.
Палко пропагуючи знання серед мас, М.О.Рубакін створює енциклопедичну тритомну працю «Серед книг», що охоплює найрізноманітніші галузі знань.
У книзі «Серед таємниць і чудес» талановитий популяризатор наукових знань захоплююче розповідає про загадкові, таємничі явища природи, які марновірні люди довгий час вважали надприродними, чудесними. Церковники, намагаючись укріпити віру в бога, підтримували цю хибну думку, а нерідко і самі творили «чудеса».
Чимало безглуздих вірувань у різні релігійні вигадки, «чудеса» є і тепер.
Книга М.О.Рубакіна зриває ореол святості з подібних «чудес», показує, як наука крок за кроком розкриває всі таємниці природи, не лишаючи місця для сліпої віри — релігії.
Звичайно, в Аполлонія були вороги, і вони донесли на нього римському імператорові. Імператор покликав його до себе на суд. Друзі радили Аполлонію не приходити, щоб уникнути неминучої смерті. Але Аполлоній усе-таки пішов, і імператор судив його несправедливим і немилостивим судом. Але він не наважився засудити пророка до страти. І Аполлоній прямо із залу суду якимсь чудом перенісся невідомо куди за кілька десятків кілометрів від Рима і прийшов до своїх друзів. Ті були вражені цим чудом, і навіть не хотіли вірити, що це їхній учитель. Тоді Аполлоній дозволив їм доторкнутися до себе і цим переконав, що він не привид.
Багато років проповідував Аполлоній і вчив справедливості і душевній чистоті, викривав беззаконня, захищав правду і зціляв моральні слабості, вчив людей вірити богам, будувати храми і молитися. Аполлоній так молився богам: «О боги, зробіть, щоб скрізь панувала правда і поважали закон». Він учив, що праведним і щирим богам потрібні і віруючі, праведні та щирі. А коли прийшов час Аполлонію вмирати, він вирушив на острів Родос. Там схопили пророка жерці, яким не подобалися його проповіді, і закували в кайдани. Але Аполлоній раптом зник і піднісся на небо. Тоді почулися таємничі голоси: «Залиш землю і йди на небо». А в цей час двері храму відчинилися самі собою. Так розповідає старовинна книга.
Але і після смерті Аполлоній з’являвся ще до людей. Так, одного разу він з’явився до невіруючого юнака і переконав його, що людська душа безсмертна.
Навіть християни того часу поважали Аполлонія. Римський імператор Каракалла спорудив йому окремий храм, а імператор Александр Север помістив його зображення у своїй молитовні поруч з зображенням Христа. Навіть через кілька сот років після його смерті в римлян збереглися спогади про Аполлонія Тіанського. Вони вказували на нього християнам як на взірець людини і твердили, що Аполлоній визначніший за Христа. Казали, що Аполлоній творив такі самі чудеса, як і Христос. Казали, що він така ж щира і незвичайна людина, як і Христос. Є книги, написані латинською мовою, де розповідається про життя Аполлонія з таким же благоговінням, як у євангелістів описано життя Христа.
Словом, Аполлоній Тіанський був таким же чудотворцем і бого-чоловіком, як і інші великі віровчителі.
Так говорять про нього старовинні книги, подібно до того як розповідають і про інших віровчителів.
І словам цих книг вірили теж мільйони людей, як вірять і іншим старовинним книгам. І їхнім розповідям про чудеса, про зцн лення, про вигнання бісів, про пророцтва. Словом, і тут було те саме, що скрізь і завжди.
І всюди і завжди великі чудотворці і віровчителі вважали себе рятівниками всього людства. І віруючі теж вважали їх такими ж рятівниками, які нібито самими богами помазані на цю справу. По-староєврейському помазаник «машіах», тобто месія. Такими месіями віруючі вважали Заратуштру, і Будду, і Магомета, і Христа, і навіть Аполлонія Тіанського. Але, крім них, у всіх країнах було ще безліч різних маленьких месій. Протягом двох тисяч років їх з’являлося стільки, що всіх і не перелічиш.
ВЕЛИКІ І ЧУДЕСНІ ПРОРОКУВАННЯ
Але от що особливо цікаво: про всіх таких незвичайних людей завжди і скрізь казали й кажуть, що їх появу заздалегідь було передвіщено.
І справді, в різних старовинних книгах, у стародавніх пророків можна знайти якісь слова, підхожі для такого випадку. Правильно і те, що ці слова справді наче завбачають появу віровчителів. Передрікають і Будду, і Магомета, і Заратуштру, і всіх інших. Що ж за чудо — ці пророцтва? І чому вони є у всіх народів і в усіх священних книгах?
Над цим уже давно й немало думали мудреці та мислителі різних народів і прийшли ось до яких висновків.
Дуже багато слів кожної старовинної книги можна розуміти і перетлумачувати так, що вони немов і справді здадуться пророцтвом, говорять про цього самого віровчителя, незвичайну людину. Наприклад, старовинні книги твердять: «Настане час, коли божество зійде на землю і втілиться в людині, що народиться незвичайно». Як тільки з’явився віровчитель, наприклад Аполлоній Тіанський, зараз же такі слова старовинної книги, що більш-менш підходять для цього випадку, його учні і послідовники пристосували саме до нього. Сотні віруючих і навіть чудотворець починають твердити, що саме про нього тут і йде мова.