Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Невиконання вимог, які реалізуються під час виконання його повноважень, утворює об’єктивну сторону цього правопорушення.
2. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 р. № 315/96-ВР рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Посадові особи апарату Рахункової палати при виконанні службових обов’язків мають право: 1) знайомитися з усією документацією, що стосується фінансово-господарської діяльності об’єкта, щодо якого здійснюється перевірка, ревізія або обслідування; 2) вимагати і отримувати від керівників об’єктів, на яких проводиться контроль, необхідні довідки, інформації, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з проведенням перевірок і ревізій; 3) безперешкодно входити до приміщень державних органів, підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансово-кредитних установ та інших об’єктів, якщо інше не передбачено законами України; 4) опечатувати касові і службові приміщення, сховища і архіви. У ст. 13 цього самого Закону зазначено, що вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов’язані з виконанням ними своїх службових обов’язків, є обов’язковими для всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Керівники та інші посадові особи об’єктів, що перевіряються, зобов’язані створювати нормальні умови для роботи посадових осіб Рахункової палати, які проводять перевірку або ревізію, забезпечувати їх технічне обслуговування і виконання вимог щодо надання необхідної документації.
Невиконання вимог, які реалізуються під час виконання посадовими особами Рахункової палати повноважень, утворює об’єктивну сторону цього правопорушення.
3. Створення перешкод у роботі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи посадових осіб Рахункової палати полягає в активних чи пасивних діях (бездіяльності), які перешкоджають або роблять неможливим реалізацію ними законних прав та виконання покладених на них завдань та обов’язків.
4. Неправдивою є така інформація, яка не відповідає дійсності чи спотворює реальні факти.
5. Недодержання встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті полягає у неподанні (ненаданні) їм відповідної інформації у передбачені законом терміни. Так, наприклад, відповідно до ст. 15 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, їх посадові і службові особи про вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина, які були зазначені у поданні Уповноваженого повинні проінформувати у місячний строк. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про Рахункову палату» постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання. Відповідно до ст 15 Закону України «Про статус народного депутата України» керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов’язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п’ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов’язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.