Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

[Кодекс доповнено статтею 188-19 згідно із Законом України № 1128-IV від 11.07.2003 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати та народних депутатів України.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у: 1) невиконанні законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи Рахункової палати; 2) створенні перешкод у їх роботі; 3) наданні їм завідомо неправдивої інформації; 4) недодержанні встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті. Кожна окремо із приведених вище протиправних дій утворює об’єктивну сторону цього правопорушення.

1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 p. № 776/97-ВР парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Законні вимоги Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є похідними від його повноважень, які закріплені у стаття 13, 14 цього Закону, серед яких: право невідкладного прийому керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами; бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів; звертатися до Конституційного Суду України з поданням: про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина; про офіційне тлумачення Конституції України та законів України; безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях; на ознайомлення з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, зокрема справи, які знаходяться в судах; вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків; відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні, опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо умов їх тримання; звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом; перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, зокрема тими, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність та ін.