Вінні-Пух

— Привіт, Кролику! Правда ж, п'ятнадцять чи ні?

— Чого?

— Моїх горщиків з медом, які я лічив.

— А може, чотирнадцять?

— Ти певен?

— Ні,— сказав Кролик.— А хіба це важливо?

— Та я просто так хотів знати,— скромно сказав Пух,— щоб завжди можна було собі сказати: "У мене ще є чотирнадцять горщиків меду". Чи п'ятнадцять, якщо їх п'ятнадцять. Що більше, то на душі спокійніше.

— Ага, тоді вважай, що їх шістнадцять,— сказав Кролик.— Тільки я прийшов не для цього. Я прийшов спитати: ти часом не зустрічав Кузьки?

— Зараз не пригадую,— сказав Пух.

І далі, гарненько подумавши, додав:

— А хто цей Кузька?

— Та один із моїх Родичів та Знайомих,— недбалим голосом пояснив Кролик.

Однак це пояснення нічого не пояснило Пухові, бо Кролик мав так багато Родичів та Знайомих і всі вони були такі різні на вигляд і зріст, що Пух навіть не уявляв, де можна було б зустріти того Кузьку — на верхівці дуба чи на пелюстці якоїсь квітки.

— Сьогодні я нікого не зустрічав,— сказав Пух,— принаймні так близько, щоб сказати: "Привіт, Кузько!" А він тобі на щось потрібен?

— Ні, він мені не потрібен,— сказав Кролик.— Але завжди корисно знати, де твої Родичі та Знайомі, потрібні вони тобі чи ні.

— А-а, ясно,— сказав Пух.— То він що, загубився?

— Та розумієш,— сказав Кролик,— його вже довгий час ніхто ніде не зустрічав, і я побоююсь, що, може, він і справді-таки загубився або заблукав. У кожному разі,— додав він поважним голосом,— я обіцяв Крістоферові Робіну організувати його розшуки. Отож збирайся швидше та й ходім.

Пух ніжно попрощався зі своїми чотирнадцятьма горщиками меду, сподіваючись, що їх п'ятнадцять, і вони з Кроликом подалися до Лісу.

— Ну от,— сказав Кролик,— зараз ми почнемо Розшуки, і ці Розшуки я організував...

— Що ти з ними зробив? — спитав Пух.

— Організував. Ну, це значить... Розумієш, так роблять з розшуками завжди, коли треба, щоб не всі розшукували водночас на одному й тому ж місці. Через те, Пуше, я хочу, щоб ти порозшукував спершу біля Шести Сосен, а тоді посувався в напрямку Совиного Замку "Каштани",— там ти розшукаєш мене. Зрозумів?

— Ні,— сказав Пух.— А що...

— Ну, то я розшукаю тебе біля Совиного Замку "Каштани" — десь за годину.

— А Паць організований теж?

— Усі організовані, всі! — сказав Кролик і помчав геть.

Коли вже Кролик зник з очей. Пух раптом згадав, що він забувся спитати, а хто ж такий Кузька — чи він із тих Кроликових Родичів та Знайомих, які можуть сісти тобі на носа, чи з тих, на котрих ти сам можеш ненароком наступити й не помітити.

Але тепер було пізно питати, і тому Пух подумав, що найкраще буде почати ці Лови з розшуків Паця, аби розпитати в нього, кого вони розшукують, а тоді взятися за розшуки й самому.

— Тільки ж марно розшукувати Паця біля Шести Сосен,— сказав сам собі Пух.— Бо Паця організовано в іншому, спеціально для нього визначеному місці. Отже, передовсім треба порозшукувати Паця в цьому Спеціальному Місці. Цікаво, де ж воно є?

І він накреслив у голові такий

ПЛАН