Золоті Ворота
- Автор: Бердник Александр Павлович
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Золоті Ворота». Краткое содержание книги:
Але пориваючись до вищих сфер, Олесь Бердник ніколи не забував і про Матір-Націю, любов до якої сформувала його творчу сутність. Тож прикметно, що у віршах, містеріях, самвидавних та друкованих статтях, інтерв’ю, котрі увійшли до ЦЬОГО тому, нерідко стоять поруч два слова — Дух і Україна.
Безліч дилем. Сотні тривожних запитань.
Всі дилеми треба розв’язати. На всі запитання треба дати відповіді. Приблизні рішення дадуть приблизний результат. Поведуть у хаос. А певніше всього — у старі пастки, хай і розмальовані новими модерними барвами.
Україна зобов’язана врахувати не лише власний досвід, а й космоісторичний досвід усіх віків, усіх народів. Ми бачимо фіаско цивілізації, катастрофу тисячолітньої зарозумілості й гордині. Маємо збагнути причини такого всеохопного рушення і реалізувати це прозріння у будівництві власного прийдешнього. Бо повторювати марні кола інших банкрутів — навіщо?
Або станемо гармонійним акордом Всесвітньої Симфонії і ввійдемо — перші в земній історії — до Зоряної Сім’ї, показавши приклад іншим народам, або будемо викинуті на космічний смітник.
Основна проблема бентежить і мордує Людство: хто ми, звідки й куди?
Якщо не вирішити цієї проблеми, не збагнути тайни власного покликання — всі інші проблеми не будуть розв’язані. А вирішувати достойно і тотожно Правді може лише духовна Людина, навіть Високодуховна Людина. Не релігійна, не містична, не учасник якогось окультного дійства, не член церкви чи матеріального ордену, а Людина, котра самозречено прагне ототожнитися зі своїм глибинним коренем — Духом ЖИТТЯ, або Вітцем Небесним, як його називав Учитель Нового Заповіту.
Лише така пробуджена Людина уважно н відповідально оглянеться «по своїй хаті і по своїм полі», як писав Каменяр, щоб знайти гідний шлях для будування Храму Святої України, її нової Світлиці. Саме тут виникають тяжкі дилеми, тривожні запитання.
З чого будувати? З яких духовних, історичних, ідеологічних, мистецьких, соціальних, політичних, космогонічних матеріалів? На світовому смітнику нагромаджені велетенські купи «конструктивних» деталей, і не бракує «академічних» авторитетів, які рекламують це будівельне лахміття для нашої Нової Хати. Кого слухатися? Які аргументи брати до уваги?
Чий проект взяти за основу?
Чи є у нас архітектори, котрі знають призначення Будівлі, що її вже тисячоліттями чекає дух Нації?
А якщо такі архітектори зголошуються до дії, то чи відають вони Волю Етносу? Адже волюнтаризм і сваволя тих чи інших політичних груп, навіть найрадикальніших, ще не є Воля Нації.
Чи реально існує національна душа поза газетними та мітинговими закликами й твердженнями? Чи вона вже покинула агонізуючий соціум і ми маємо справу лише з жадібними, ненависними, жорстокими, безладними юрбами? Чи таку душу треба ще формувати?
Чи є стратегія національного розвою на десятиліття й століття?
Чи оригінальні ми? А чи сліпо наслідуємо інші світові течії і прагнемо до нової рабської сітки, вириваючись з попередньої, а отже, знову станемо лише маріонетками злобної волі видимих чи невидимих експлуататорів?!
Чи враховуємо те, що Україна народжує Космічне Дитя на порозі Небесної Доби, напередодні апокаліптичної катастрофи Цивілізації, а отже, — чи узгоджуємо свої дії з пророкуваннями священних переказів пращурів?
Чи маємо чесну гуманістичну тактику щодо інших народів — близьких і далеких — враховуючи необхідність побудови збратаної Землі?
Чи думаємо про загальнонаціональну Згоду? А чи будемо душити інакомислення, як і попередня імперська сила?
Чи озброїлися нерушимою любов’ю перед початком мурування Храму України-Матері, щоб кожен камінь був покладений у святу будівлю узгоджено з Волею Вищого Розуму?
На кожне запитання маємо дати чесну відповідь.
Кожну дилему розв’язати справедливо. Інакше плід України буде мертвонародженим.
Йдеться не про формальний суверенітет ще однієї держави, в якій до керівних важелів кинуться тисячі й тисячі жадібних душ, і — ясна річ! — саме тих, котрі і в попередній структурі слухняно виконували волю жорстоких владик.
Мовиться про народження першої Духовної Нації. Адже жодна нація впродовж історії ще не поставила на чільне місце критерій духовності у всій його всесвітній масштабності. Ми перші повинні це зробити, не замислюючись над оцінкою такої місії з боку інших народів і племен.
Історична Голгофа Народу завершилася. Хресний шлях України має завершитися Воскресінням у Новий Світ Любові й Радості, а не проголошенням ще однієї парламентської містифікації, в якій ті ж самі актори одягають блазнівське вбрання з іншим забарвленням.