Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Таргани - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Таргани

Электронная книга - «Таргани». Краткое содержание книги:

Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) — був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого .бестселера» й приніс автору престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами». У борделі Бангкока вбито норвезького посла. Харрі Холе вирушає до Таїланду, щоб суто конфіденційно розслідувати це вбивство. Опинившись у злачних місцях Бангкока, в опіумних кублах та стрип-барах, він поступово розуміє, що не все так просто, як здавалося попервах. Таргани шурхотять за плінтусами... Хто ж вони? Проте Холе, незважаючи на всі перешкоди, докопається до істини і розкриє цю заплутану справу.
1 ... 33 34 35 36 37 38 39 40 41 ... 123
Перейти на страницу:

— Поле для гольфа?

— На базу. Ми так її називали.

— Виходить, і ви там були?

Санпхет кивнув.

— От чому ви так добре знаєте цю історію?

— Я був санітаром-добровольцем і приймав їх.

— І що ж із ними було далі?

— Льокен був живий, а другий так і не отямився.

— Передоз морфію?

— Навряд чи він помер від кулі в животі.

Харрі похитав головою.

— І тепер ви з Льокеном працюєте в одному місці.

— Так вийшло.

— Наскільки випадково?

— Світ тісний, — зазначив Санпхет.

— Виходить, LМ. — Харрі допив воду й, промурмотівши, що ніяк не нап’ється, пішов шукати Ао.

— Тобі його не вистачає, пана посла? — запитав він, знайшовши її нарешті на кухні. Вона обгортала серветки навколо келихів і прикріплювала їх гумками.

Дівчина кинула на нього здивований погляд і мовчки кивнула.

Харрі вертів у руці порожній келих.

— Як давно ви з ним стали коханцями?

Вона відкрила свій маленький чарівний ротик, але, так і не знайшовши що сказати у відповідь, закрила його, потім знову відкрила, немов золота рибка. Очі її гнівно блиснули, і Харрі вже приготувався, що вона вдарить його, але сердитий вираз зник. Замість цього з очей бризнули сльози.

— Шкода, — вимовив Харрі, втім, без будь-якого жалю в голосі.

— Ви…

— Шкода. Але ми змушені таке питати.

— Але я…

їй стало важко дихати, вона підняла й опустила плечі, немов скидаючи із себе злість.

— Посол був одружений. А я…

— Теж заміжня?

— Ні, але…

Харрі легенько підхопив її під руку й одвів якомога далі від кухонних дверей. Вона повернулася до нього, в очах знову спалахнув гнів.

— Послухай, Ао, посол був знайдений у мотелі. Тобі відомо, що це значить. А значить це, що ти не єдина, кого він порав. — І він подивився на неї, спостерігаючи, яке враження справляють його слова. — Ми тут для того, щоб розслідувати вбивство. До того ж у тебе немає підстав дотримувати стосовно нього які-небудь зобов’язання.

Вона схлипнула, і він помітив, що трясе її за руку. Він розтиснув пальці. Вона підняла на нього очі. Зіниці її були великими й чорними.

— Ти чогось боїшся?

Груди її здіймалися.

— А якщо я пообіцяю нічого нікому не розповідати, звичайно, якщо тільки це не має відношення до вбивства?

— Ми не були коханцями!

Харрі знову глянув на неї, але побачив усе ті ж чорні зіниці. І пошкодував, що з ним немає зараз Нхо.

— Гаразд. Що тоді робить молода дівчина, така як ти, у машині одруженого посла? Крім того, що приймає там ліки від астми?

Харрі поставив порожній келих на тацю й вийшов. Там же він навмисно залишив пластикову ампулу. Ідіотський жест, але Харрі був готовий робити ідіотські жести, щоб прискорити події. Які завгодно.

Розділ 17

Елізабет Доротея Крамлі була в поганому настрої.

— Що за чортівня! У нас іноземець із ножем у спині, знайдений у мотелі, і ніяких відбитків пальців, ніяких підозрюваних, ніяких доказів. Тільки мафія, секретарки, Тоня Гардінг, власник мотелю. Я когось забула?

— Кредитори, — вставив Рангсан із-за газети «Бангкок пост».

— Це мафія, — поправила його інспектор.

— Але не той кредитор, до якого звертався посол Мольнес, — знову сказав Рангсан.

— Що ти маєш на увазі?

Рангсан відклав газету.

— Харрі, ти згадував, що водій розповідав, ніби посол заборгував комусь гроші. Що робить кредитор, коли боржник мертвий? Він намагається одержати борг із родичів, чи не так?

Ліз скептично подивилася на нього:

— Це ж чому? Подібні борги на перегонах — справа особиста, родина тут ні до чого.

— Є ще такі, кому небайдужі такі поняття, як родинна честь, а кредитори — ділові люди, вони, звичайно ж, намагаються одержати свої гроші будь-яким способом.

— Безпідставно, — скривилася Ліз.

Рангсан знову розгорнув газету.

— До того ж у списку вхідних дзвінків Мольнесам за останні три дні номер «Тай Індо Тревеллерз» мені траплявся тричі.

Ліз тихо присвиснула, і всі за столом закивали.

— Що? — стрепенувся Харрі, зрозумівши, що тут у нього пробіл.

— «Тай Індо Тревеллерз» — це на вигляд звичайне туристичне агентство, — пояснила Ліз. — Але основна їхня діяльність відбувається на другому поверсі офісу. Там видають кредити тим, хто не зміг одержати їх в інших місцях. У них величезні відсотки й дуже ефективна й тверда система стягнення боргів. Якийсь час ми спостерігали за ними.

1 ... 33 34 35 36 37 38 39 40 41 ... 123
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)