ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «проважено».

2 У сп. Козельського: «забунтовалося козацкое войско на своїх старших и чернь...»

3 У вид. Бодянського: немає «один».

4 У сп. Судієнка, Козельського і в вид. Бодянського: «бо и сам».

5 Там же: «пред».

6 У сп. Козельського: «фалебній».

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка немає: «На которій то собор».

8 У вид. Бодянського: «забиванная», у сп. Судієнка: «завиванная».

9 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «имя Боже Господнє».

10 У сп. Козельського: далі скорочено «у скарбниці олтарной и того обачил, же стіна загорілася».

А тая скарбниця загорілася з неосторожности витрикуша, же там свічки клав на полици, не загасивши добре, и с того занялася 1, боя сам натое смотріл в той скарбниці, як еще огонь не разширилъся был. Але знать, же особливій гнів божій был, же в скором часі от так малої річи уся церков занялася у едином квадрансі згоріла, же люд не могл выйти; але згоріло людей живых чотириста и тридцять з наддачею в той церкві, и священников два браты рожоных во всіх аппаратах, як служили 2, которые аппарата коштовали на килка тисячей. Итак вмісто радостнаго праздника мало хто знайшолъся в том місті, жебы не плакал своїх пріятелей 3, так в скором часі срокгою смертію 4 погибших 5: хто отца, хто матки, хто сина, брата, сестры, дочки. Хто может выповісти такій жаль, як там сталъся за малій час, же усе місто смерділо от того трупу 6 паленого. И як тот огонь погасл, тот труп недогорілій Івана Золотаренка брат его узял в двор свой и знову в новую домовину вложил и ведлуг своего уподобаня отправовал погреб, зробивши катафалк у Рождества Христова 7, але и там подвокротне не загорувалъся, поколя тот скончили погреб.