Люди в гніздах
- Автор: Коцарев Олег
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавничий дім «КОМОРА»
- ISBN: 978-617-7286-27-0
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Люди в гніздах». Краткое содержание книги:
ЗАПИТАННЯ: Коли Ви були знову викликані на допит?
ВІДПОВІДЬ: Вдруге офіцер німецької розвідки викликав мене на допит наступного дня. Перше його запитання було про те, чи погоджуюся я співпрацювати з німецькою розвідкою. Боячись бути фізично знищеним, я дав згоду. Він взяв з мене розписку та надав мені псевдонім «Пеєс».
ЗАПИТАННЯ: Які практичні завдання Ви отримали?
ВІДПОВІДЬ: Моїм завданням мала стати робота в Америці або Англії над виявленням радянських агентів з метою поглиблення антагонізму між СРСР і союзниками.
ЗАПИТАННЯ: Як це завдання мало виконуватись на практиці?
ВІДПОВІДЬ: Мені сказали, що мене повинні переправити через територію Швейцарії. Після мого звільнення з в’язниці зі мною мала встановити зв’язок людина, вдягнена в усе чорне, від неї я й отримав би всі інструкції. У розмові ця людина мала промовити слово «Пеєс», після чого слід було обмінятися паролем і відгуком. Пароль був — «Німеччина». Відгук — «хрест».
ЗАПИТАННЯ: Чи називали Вам прізвище цієї людини?
ВІДПОВІДЬ: Ні, але офіцер попередив, щоб я не дивувався, якщо ця людина буде мені добре знайомою.
ЗАПИТАННЯ: Яким чином Ви були звільнені з в’язниці?
ВІДПОВІДЬ: У зв’язку з наступом Червоної армії на місто Брно всіх в’язнів, у тому числі й мене, вивезли 6 квітня 1945 року до міста Мірішов та відправили до концентраційного табору для політв’язнів, де я пробув до 4 травня 1945 року. З наближенням Червоної армії до Мірішова німецька адміністрація та охорона табору втекли, залишивши в’язнів без охорони. Скориставшись цим, усі в’язні розбіглися.
ЗАПИТАННЯ: Скажіть, чим Ви займалися після звільнення з табору?
ВІДПОВІДЬ: Я звільнився разом з іншими в’язнями. За своєю ініціативою я організував близько п’ятдесяти осіб у партизанський загін із тим, щоб зв’язатися з іншими партизанськими загонами та допомагати Червоній армії. Ми розташувались у клубі міста Мірішова, а 5 травня 1945 року з’єдналися з партизанським загоном Фоукала, йому я потім і передав керівництво своєю групою.
ЗАПИТАННЯ: Чи брали Ви участь у якихось операціях проти німецьких загарбників?
ВІДПОВІДЬ: Ніякої участі в операціях проти німецьких військ я не брав. Це пояснюється тим, що я в той час хворів. Однак, постійно перебував при загоні. Після вступу частин Червоної армії в Мірішов я з партизанського загону вибув, виїхав із лейтенантом Марченком, був затриманий американським партрулем, а потім дістався розташування наших військ і зв’язався зі «СМЕРШем», за посередництва якого повідомив у НКДБ УРСР про своє місце перебування.