Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію

є, а не по-іншому, бо якби було по-іншому, то не було б так, як воно є, а все може бути лише таким, як є, і не може бути ніяким іншим. Можна щось міняти, але від цього все одно нічого не зміниться, а залишиться так, як є. Варто було, незважаючи ні на що, висловити їй усе, що я думав, треба було проскочити повз контролюючий орган, треба буде навчитися передавати імпульси, минаючи його, потрібно навчитися обходити його по кривій, як Пер, чортів Пер Ґюнт, образ якого втілює в собі загальні риси всіх норвежців — нашу непостійність, нашу брехню; адже, здається, так усе є, я пам’ятаю, ми проходили це в школі, Пер Ґюнт чистить цибулину, щоб знайти серцевину, ну й, звісно, не знаходить, адже в цибулини не буває серцевини, і весь зал здригається, адже ми впізнаємо себе, і це нас приголомшує, ми згадуємо: «У цибулини ж немає серцевини!». І образ заворожує; вірніше, його застосування, бо ми одразу переносимо це на самих себе, ми бачимо, як Пер чистить цибулину в пошуках серцевини, а серцевини-бо й немає, і тоді ми починаємо думати, що, напевно, і сам Пер теж порожній усередині, такий от витончений хід, а наступної миті ми неминуче починаємо думати, що, може, ми й самі такі самі — теж порожні всередині, он яку штуку примудрився втнути Ібсен у проміжках між своїми походеньками, думаємо ми; ну а якщо уявити собі, що він вибрав би замість цибулини яблуко, — що сталося б, якби замість цибулини у нього було там яблуко, у яблука є серцевина, тоді Пер просто почистив би яблуко і з’їв замість усієї цієї метушні з цибулиною, і все, напевно, виглядало б інакше, хоча інакше, ніж воно є, бути не може, а тут, дивись, і вийшло б по-іншому, і до біса всю цю нісенітницю, нібито все може бути лише так, як є, і нічого іншого бути не може; і тут я помічаю, що відхилився і забрів не в той бік, заблукав у своїх думках і забув, що перебуваю в даний момент у будиночку серед прерій, на комунальному автомобільному майданчику, що стою віч-на-віч з іншою людиною, з цією жінкою, яка вчора попросила мене їздити обережніше, і що мені треба було з’ясувати, чому вона так сказала.