Щит і меч
- Автор: Кожевников Вадим
- Год: 1969
- Язык: украинский
- Год: "Дніпро"
- Переводчик: В. Білова
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Щит і меч». Краткое содержание книги:
Перші твори Вадима Кожевникова почали друкуватися в 1928 році.
В 1939 році вийшла збірка його оповідань «Нічна розмова», а згодом повісті «Степовий похід» (1940) та «Грізна зброя» (1941).
На початку Великої Вітчизняної війни Вадим Кожевников працював у фронтовій газеті, а з 1949 року він військовий кореспондент «Правды». Герої його післявоєнних збірок «Міра твердості» та «Дорогами війни» — це ті, хто виборював перемогу у грізну годину війни, хто грудьми став на захист рідної Вітчизни.
Роман Вадима Кожевникова «Щит і меч» присвячений подвигу радянських розвідників в тилу ворога.
У двері постукали.
— Прошу, — сказав професор.
До кімнати ввійшла дівчина у формі допоміжного жіночого підрозділу служби нагляду повітряної оборони. Вишукана, мініатюрна, з неприємним, пихатим виразом ляльково-холодного зарозумілого обличчя.
— Це моя Надійка! — сказав доктор по-російськи і, кивнувши на Вайса, запропонував їй: — Знайомся!
Підняті плечі дівчини якось зразу опустились, обличчя стало зовсім інше, наче вмить змінили його на соромливе, миле і трохи розгублене.
— Це ви! — вигукнула вона і, червоніючи, простягла руку Вайсові. — А я заходжу, бачу — фріц. — Сказала, жадібно вдивляючись у Вайса — От ви, значить, який!
Вайс засоромився, одвів погляд.
— Ну ви там, молодь, досить, — чогось розсердився професор і вимогливо сказав дочці: — Доповідай!
Дівчина сіла на стілець так, щоб можна було дивитись і на Йоганна, й на батька. Заговорила, дивлячись смішливими очима на Вайса, але таким сухим і суровим тоном, що, здавалося, ці слова вимовляє якась інша людина:
— Операція під кодовим позначенням «Вольке» планує бомбардування німецької території підрозділами німецького повітряного флоту. Бомбардувальники будуть замасковані під авіацію союзників. База цих підрозділів позначена на карті. Об'єкти нальоту поки що не відомі. Є думка, що це концентраційні табори, бо план операції затвердили Гіммлер і Кальтенбруннер.
— От бачите, — сказав доктор. — Кальтенбруннер перешкоджає Гіммлерові звільнити з концтабору кількасот чоловік. Гіммлер заважає зробити те саме Кальтенбруннерові, — щоб жоден з них не мав ще одного шансу перед союзниками. І обидна при цьому одностайно розробляли акції масового знищення сотень тисяч. — Схилився, потер коліно, поморщився. Заявив, строго дивлячись на Вайса: — Ваше завдання — виявити, які саме табори намічено знищити з повітря. Друге, я не заперечую проти того, щоб включити вас у бойову групу, яка повинна буде на місці перешкодити цьому. — Підвівся. — Все!
Вайс дивився на дівчину і нерішуче усміхався.
— Все! — повторив професор. Дівчина попросила:
— Можна, я проведу товариша?
— От ще! — розсердився Штутгоф. — Не маленький, сам знає дорогу.
— Ну, тату! — благально вигукнула дівчина.
— Я сказав — ні. І взагалі — нічого…
— Що нічого? — уперто перепитала дівчина. — А може, нам по дорозі?
— Знаєте, — сказав професор, підштовхуючи Вайса до дверей, — провалюйте! — Озирнувся на дочку. Сказав жалібно — Ти ж в опергрупі, потерпіть — на базі зустрінетесь…
Чи то від сліпучої чистоти голубого дня, чи то від лагідного погляду радянської дівчини, чи то просто тому, що до нього раптом прийшло нез'ясовне почуття радості життя, але Вайс відчув, що його більше не мучить самотність. Він відчув себе часткою величезного світу, створеного людиною для людини, і в цьому дивному, світлому стані духу він прийшов до Генріха.
Генріх був похмурий. Він дав Вайсові кілька аркушиків паперу, на них було щось надруковано.
— Прочитай! З особистої канцелярії Віллі Шварцкопфа.
Йоганн сів до стола й почав читати:
«Адміністративно-господарське управління СС.
Секретно.
Рейхсфюрерові СС.
Рейхсфюрере! Золоті зуби померлих в'язнів за вашим наказом здаються санітарному управлінню. Там це золото використовується при виготовленні зубних протезів для наших людей. Обер-фюрер СС має вже запас золота понад 50 кілограмів; цього вистачить для покриття гаданої потреби у благородних металах на найближчі п'ять років.
Як з міркувань безпеки, так і в інтересах належного використання я не вважаю доцільним скупчувати велику кількість золота для цієї мети.
Прошу дозволу надалі весь лом золотих зубів померлих в'язнів направляти в Рейхсбанк. Хайль Гітлер!
Виконуючий обов'язки Франк, бригаденфюрер СС і генерал-майор військ СС».
Другий папір повідомляв:
«Список поношених виробів з текстилю, вивезених за розпорядженням Головного адміністративно-господарського управління СС із таборів Освенцім і Люблін:
Старий чоловічий одяг 92 000 комплектів
жіночий 26 000 "
Жіноча білизна шовкова 3 900 "
Разом 34 вагони
Ганчір'я — 400 вагонів.
Перини й подушки — 130 вагонів.
Жіноче волосся — 1 вагон.
З оригіналом згідно:
Гауптштурмфюрер СС».
Дивлячись на Вайса, Генріх вигукнув:
— І далі всі такі самі! Йоганне, я більше не можу. Я уб'ю його!
— Якщо ти це зробиш, — сказав сухо Вайс, — ти будеш винуватцем загибелі сотень тисяч людей. Твій дядько для нас тепер джерело тих відомостей, за допомогою яких ми зможемо врятувати сотні тисяч. Стривай, — зупинив він Генріха, — зараз усе буде ясно. Скажи, чи надходили до Віллі накази про списання з забезпечення яких-небудь таборів?