Улісс

{923} з якого він сміяв си коли почав цілувати мене на хорах сходах по тому як я проспівала Аве Маріє Гуно Ах чого баримося мій друже поцілуй поки тихо в окрузі цікаво в якій саме окрузі нам цілувати дано попри голос свій слабкий сам він був дуже палкий завжди захоплювався як я беру низькі ноти якщо його словам вірити можна а мені подобалися рухи його губів коли співав він потому сказав жах звісно що ми цим займаємося в такім місці ну а я не бачу в цьому нічого жахного коли-небудь не зараз йому розповім про це ото буде йому сюр приз так там ми ж покажу місце те саме до вподоби тобі чи ні а що було те було він гадає нічого не буває без його відома про мою матір{924} він і не думав гадати син сучин аж до наших заручин а коли б не це я б йому нізащо не дісталась так дешево втім він ще гірший удесятеро благав дай мені хоч шматочок пан талончик це того вечора як ішли ми по Кенілворт-скверу й він поцілував мене в рукавички вічко мусила скинути а він все чіплявся розпитував чи можна йому знати яка моя спальня і я дозволила йому лишити її в себе ніби забула хай буде на згадку я бачила як запихає собі до кишені а на панталонах він геть збочоний{925} спанталончоний ясно як Божий день ці соромітниці на велосипедах вітер їм спідниці до пупа а він очі вп’яв пасе жодної не пропустить навіть коли ми з Міллі були з ним на святі за містом ота в кремовім мусліні стала прямо проти сонця так що йому було видно все що на ній до волоконця а коли йшов за мною під дощем і дивився на мене ззаду я все ‘дно його раніше помітила ніж він мене стовбичить на розі Гарольдс-кросу в новім дощовику з яскраво-пістрявим шарфом аби краще відтінювались темний капелюх і барва обличчя і як завжди цей шельмівський вигляд от тільки що він робив там де в нього жодних справ вони можуть податись куди завгодно й урвати що їм потрібно від будь-котрої спідниці а ми не смій ні про що питати а самі бажають все знати де ти була куди йдеш я просто відчувала як він скрадається за мною й очима свердлить мені спину зазвичай не підходив близько до дому аби не зайшло задалеко тож я зупинилась і ледь обернулась і тут він як причепився до мене щоб я сказала так аж поки я стала повільно скидати рукавичку дивлячись на нього й він сказав рукава сукні надто відкриті для такої погоди просто зачіпку шукав щоб дати волю рукам і знай торочить панталончики панталончики аж поки пообіцяла йому парочку з моєї ляльки О Пресвята Маріє який у нього був дурний-предурний вигляд під дощем та через пречудові ті зуби я зголодніла дуже а він ну просити щоб ледь підняла нижню спідницю що жовтогаряча в пілки мовляв довкола нікого самі ми тільки й він ладен тут-таки стати переді мною на колінця просто в мокречу якщо не згоджусь так-то вже причепився та й нового плаща міг зіпсувати коли чоловік опиниться з тобою наодинці ніколи не вгадаєш якого коника він годен викинути коли доходить до цього вони робляться просто шалені та й могли вигулькнути перехожі тож я ледь підняла спідниці а другою рукою поторкала йому штани як чинила згодом із Гарднером{926} аби він не почав чогось гіршого просто посеред вулиці мені до смерти було цікаво обрізаний він чи ні а він весь геть трусився їм хочеться всього надто швидко а тоді мало в цьому втіхи і весь цей час батько дожидає обіду а він радить скажіть що забули гаманця в м’ясній крамниці й довелося вертатись ну й Ошуканець а потім написав мені того листа з усіма цими словами і як тільки міг він опісля дивитися жінці в обличчя з його манерами світськими це було так дивно згодом коли зустрілися він запитав ви не образилися на мене я опустила очі долу та він звісно побачив що ні він всякчас міркував не те що цей простак Генні Дойл той вічно порве щось чи поламає коли граємо в шаради терпіти не можу таких телепнів звісно коли б я знала що воно означає я б мала сказати ні бодай для проформи а я сказала не розумію вас то й що цілком відповідь природна звісно у Ґібралтарі на тій стіні майже завжди були малюнки жіночих і це саме слово котре я ніде не могла знайти тільки для дітей рано ще на це дивитись потім він заходився писати листи мені що не день ба навіть по два в день мені подобалось як він залицяється в ту пору він знав як приводити жінку до покори прислав мені 8 великих маків то й я написала йому той вечір у Долфінс-барні він поцілував мене в серце неможливо описати що при цім відчуваєш годі порівняти хоч би з чим і все таки в нього ніколи не виходило обіймати так гарно як Гарднер сподіваюся він прийде у понеділок в той самий час о четвертій як обіцяв це діло ненавиджу коли захоплюють тебе зненацька ідеш до дверей гадаєш принесли овочі а то візит будь-ласка і ти стоїш перед ними казна в чому й без гриму або раптом розчахнулися двері задрипаної твоєї кухоньки як того дня коли Гудвін поважний старий прибув на Ломбард-стрит стосовно концерту а я вся розпашіла розпатлана в лахманині подертій розігріваю вчорашній суп довелося сказати не дивіться на мене професоре у мене жахливий вигляд та він був щирий старий джентльмен більшої ґречности годі собі уявити немає служниці не пошлеш сказати тебе нема вдома доводиться визирати в щілину як сьогодні з розсильним спершу вирішила роздумався приходити якщо надіслав цей портвейн і персики хоче виставити мене дурненькою від таких думок мене почала вже брати нервова позіхота і тут він як задзеленчить у двері здається він все-таки припізнився бо була ¼ 4-ої коли я бачила як 2 доньки Дедала йдуть із школи ніколи точно не знаєш часу навіть оцей годинник що він купив мені не ходить як слід треба щоб подивився майстер коли я подала пенні тому кривому матросу за Англію дім і красу я саме насвистувала чарівну дівчину люблю я навіть чистої сорочки не надягла й не напудрилась узагалі ніц отже за тиждень нам їхати в Белфаст і добре що він якраз має їхати в Енніс 27-і роковини по його батьку коли б зі мною попхався не надто було б приємно припустімо кімнати в готелі будуть у нас не поруч і я ж не скажу йому облиш не чіпай мене а той що в сусідній кімнаті чи там священик який протестантський із кашлем надсадним почне стукати в стінку й він назавтра нізащо ж не повірить ніби ми нічого того не робили з чоловіком це скільки завгодно пройде а коханця не проведеш пройду по тому як я сказала йому що ми зовсім не робили нічого він само собою не повірив ні так ліпше що він поїде куди повинен тим паче з ним вічно якісь придибенції того разу коли поїхали на концерт Маллоу в Мериборо він замовив для нас суп на станції потім дали сигнал до відбуття а він підвівся й рушив по платформі з тарілкою в руках суп хлюп-хлюп надовкола а він ідучи ложку за ложкою в рот посилає яке самовладання чи не так а за ним слідом офіціант горлає влаштовує нам пекельну сцену відбуття затримується а цей заявляє що не заплатить покіль не доїсть але потім двоє панів у купе 3-го класу сказали що правильно він учинив авжеж правильно часом буває він ого який впертий упреться як бик коли щось забере собі в голову та гара’ що тоді він примудрився відчинити двері вагона ножем своїм а то б вони завезли нас до Корка гадаю то так йому мстили О я так люблю трястися куди-небудь на прогулянку потягом чи в екіпажі з зручними м’якими сидіннями цікаво чи не візьме мені 1-й клас мо’ потяг пробудиться і йому замандюриться цим зайнятися в потязі дасть провідникові чимбільше на чай ба ні швидше всього знов будуть ідіоти витріщати на нас баранячі очі то був великий виняток той простий робітник що лишив нас удвох у купе коли їхали в Гаут хотілося б щось про нього дізнатися там здається 1 а чи 2 тунелі а потім у вікно виглядати мов релі тим приємніш повертатися потім а що коли зненацька я не вернуся в дім наський що вони скажуть втекла з ним отако влаштовують собі кар’єру на сцені останній концерт де співала я де ж це було понад рік тому ах коли в залі святої Терези на Кларендон-стрит тепер там співають дівчатка на взір Катлін Карні