Улісс

{917} отже він доторкнувся до мене превелебний отче й до речі що тут такого а де а я як дурепа відповідаю над річкою просто неба та ні де саме в якій точці він торкнув тебе моя дочко до ноги доторкнувся він ззаду а високо ну та десь височенько чи ж там де твої посиденьки та так о Боже яка досада чом він не може просто сказати До заду і тим скінчити до чого оце отче а чи скоїла ти вже й не згадаю як він подав це ні превелебний отче а ще завжди при цьому думаю про справжнього отця-батька от йому все воно нащо коли вже я висповідалася вся перед Отцем Небесним у нього була гарна пухка рука долоня завжди волога коли б доторкнувся я б не сахнулася не бридко та й йому теж бо видко по шиї його бичачій як тісно їй в хомуті наче цікаво чи впізнавав мене в сповідальні я ж могла його бачити а він мене звісно ні він би й ніколи не обернувся й не дозволив собі тільки очі йому були червоні смажні коли помер його батько а для жінки що й казать важко вони втрачені певне це страшно коли чоловік плаче а вже священик тим паче а я б хотіла щоб хтось у таких облаченнях обняв моє тіло й дух ладану від нього достоту Тато чи Папа до того ж як ти за священиком то нічим не важиш він сам боїться занадто потім заплатим скількись там Його Преосвященству Папі за покаяння{918} цікаво чи він лишився мною задоволений чи радше моїм задомвдоволений мені одне не сподобалось у вітальні коли йшов то не обняв за талію а так безпардонно ляснув мене по заду я хоч засміялась та знаєте я ж таки молодиця а не ослиця йому чи кобилиця чи не батьківських пригадав{919} цікаво може він вже устав і згадує там мене чи бачить сон про мене тільки хто ж подарував йому ту квітку сказав що купив і тхнуло від нього чимсь хмільним але не віскі й не пивом мо’ цим їхнім клейстером чи клістиром що для афіш щось з лікером а добре б посмакувати тих трунків-смакунків що посмоктують театрали-циндри в циліндрах зелені жовті ніжно-золоті видно що дорогі якось-то пригадую вмочила пальця до того американця що балакав з батьком про марки у нього ще білка була а він щосили старався щоб не заснути після останнього разу пили потім портвейн а паштет смакував чудово солонуватий так ото й я почулась чудесно й заснула сном кам’яним аж поки прокинулась від того жахливого грому Господи помилуй я вже думала небо на нас розверзлось для кари за наші гріхи перехрестилася прочитала Аве-Марію моторошні громові удари геть як у Ґібралтарі здавалося кінець світу й тут приходять кажуть тобі Бога немає а що я вдію коли все труситься рушиться й лишається одне-єдине покайся й до речі глянь свічка що я була поставила в кармелітській каплиці на місяць травень оце ж вона й принесла щастя хоча він би ой познущався якби почув він-бо ніколи до церкви не ходить ні на меси ні на молитовні збори каже душа та немає в тебе всередині ніякої такої душі сама сіра речовина звивин поплетини а це тому муже що сам ти не тямиш що воно таке мати душу еге ж коли я лампу ввімкнула вже 3 чи 4 ходки зробило те його дурбило така червонюща бамбула я думала ось-ось в нього жила чи сила чи як це там називають лусне а ніс до речі у нього не такий-то великий