Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз

— Що? — Річард схопився на ноги. — Та ви з глузду з'їхали!

— Сядь, Річард.

Спокійна сила її голосу, проникливий погляд змусили юнака слухняно опуститися на лавку. З якоїсь незрозумілої причини аббатиса раптом здалася йому величезною. Ні, вона була все такою ж маленько, але враження було таке, ніби вона височіє над ним, як гора. І голос її теж став надзвичайно значним.

— А тепер слухай уважно. Ти створюєш мені масу проблем. Ти схожий на бика, який постійно збиває огорожу та толочить посіви. Занадто дороге задоволення дозволити тобі діяти, коли ти не відаєш, що твориш. Я знаю, ти вважаєш, що ти правий, але і бик теж так вважає. Твоя проблема в нестачі знань. І я збираюся навчити тебе. Хоч ти і не повіриш зараз дечому з того, що я скажу, але ти повинен прийняти це як даність. Інакше тобі доведеться ще довго носити нашийник. Тому що його неможливо зняти до тих пір, поки ти не пізнаєш істину.

— Мені сказали, що сестри можуть зняти нашийник. Погляд, яким його обдарувала абатиса, змусив Річарда пошкодувати, що він взагалі відкрив рот. Ще слово — і він запросто може замінити сестер на завтрашній екзекуції.

— Тільки тоді, коли ти приймеш себе таким, яким ти є, приймеш свої здібності, свою справжню могутність — тільки тоді нашийник спаде. Ти сам застебнув Рада-Хань на своїй шиї. Ми не можемо зняти його з тебе, поки ти не будеш в змозі допомогти нам, використовуючи свою силу. І єдиний шлях досягти цього — вчитися і прийняти себе таким, який ти насправді. Для початку ти повинен зрозуміти, що є Творець і є Володар, зрозуміти природу цього світу. Твоя проблема, як і проблема більшості людей, як і проблема Уоррена, в тому, що ви намагаєтеся оцінювати Підземний світ за мірками світу живих. Добро і Зло, Творець і Володар — це хаос, розділений на дві протиборчі сили.

Незважаючи на те що одна сила намагається здолати іншу, вони взаємозалежні і не можуть існувати одна без одної. Існування однієї визначає існування іншої. Боротьба, та боротьба, яку ми ведемо в світі живих, — це боротьба за збереження рівноваги.

Річард, хоч і тримав рот на замку, все ж не втримався і спохмурнів.

— Від Творця виходить життя, душа життя. Вона процвітає в цьому світі. Без Володаря, без смерті, не може бути й життя. Без смерті життя буде нескінченним. Можеш уявити собі світ, де ніхто ніколи не вмирає? Де кожен, хто народився, живе вічно? Де цвітуть всі посаджені рослини? Де кожне дерево живе вічно, кожне насіння проростає і виростає в дерево? Що тоді відбудеться? Що ми будемо їсти, якщо не зможемо вбивати тварин, збирати урожай, тому що і звірі, і рослини живуть вічно і не можуть померти? Мир живих перетвориться на хаос і знищить себе. Смерть, або Підземний світ, як її називають, — вічна. Ти підходиш до неї з мірками нашого світу. Але у вічності немає ні часу, ні простору. Для Володаря поняття секунди або року не існує. Лише за допомогою тих, хто йому служить в світі живих. Володар отримує уявлення про час. Це їхніми зусиллями він веде боротьбу, тому що для них поняття часу існує. Для перемоги йому потрібні живі. Для тих, хто йому допомагає, його обіцянки дуже привабливі, і вони жадають його перемоги.