Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз». Краткое содержание книги:
Раптово відчинилися двері. Річард, відтягнутий нашийником, з тріском вкарбувався спиною в стіну. Від удару в нього перехопило подих. Він був затиснутий намертво. В дверях, взявшись у боки, стояли дві розгнівані сестри.
— Ну-ну, припиніть, — веліла абатиса. — Відпустіть хлопчика.
Річард гепнувся на підлогу, в упор дивлячись на сестер.
— Це я намовив хлопчаків. У тому, що вони натворили, винен я. Якщо потрібно когось покарати, покарайте мене. А якщо ви їх скривдите, то будете мати справу зі мною.
Одна з сестер зробила крок до Річарда.
— Наказ про їх покарання вже відданий. Цього разу, для різноманітності, вони отримають заслужений урок. — Вона сердито погрозила йому батогом. — А тобі краще подумати, яке покарання чекає тебе.
— Так, сестра Юлія, — сказала абатиса. — Думаю, з покаранням питання вирішене. — Сестра самовдоволено посміхнулась Річарду. — Вашим покаранням, — додала аббатиса.
— Абатиса Аннеліна?! — Ахнула сестра Юлія.
— Хіба я не давала вам особливе розпорядження ні за яких обставин не допускати сюди Річарда? Сестри випростались.
— Так, аббатиса Аннеліна.
— І ось він тут. У моєму кабінеті. Сестра Юлія вказала на двері:
— Але… Адже ми встановили щит! Він не міг…
— Так? Не міг? — Побачивши підняту брову абатиси, сестра опустила руку, По-моєму, я бачу його тут. Чи може це мені здається, сестри?
— Так, він тут, абатиса Аннеліна, — відповіли вони хором.
— І тепер ви маєте намір винагородити себе за невиконання мого наказу, повернувшись на свої місця, ніби нічого не сталося? А їх покарати за успіх? Абатиса клацнула мовою. — Ви обидві понесете те покарання, яке призначили хлопчикам.
Сестри зблідли.
— Але, абатиса… — Прошепотіла Финелли. — Ви не можете так покарати сестер.
— Невже, сестра Фінелла? І яке ж покарання ви призначили хлопчикам?
— Публічне шмагання різками… завтра вранці… після сніданку.
— Справедливе покарання. Ви обидві завтра займете їх місце.
— Але, аббатиса Аннеліна, — ошелешено промовила сестра Юлія. — Ми — сестри Світла. Для нас це принизливо.
— Трохи смирення ще нікому не зашкодило. Всі ми — ніщо перед Творцем.
За невиконання наказу вас відшмагають завтра замість хлопчиків.
Сестра Юлія напружилася:
— А якщо ми відмовимося підкоритися, абатиса Аннеліна?
Абатиса посміхнулася:
— Тоді ви продемонструєте мені, що не заслуговуєте більше довіри і не бажаєте далі бути сестрами Світла.
Сестри схилилися в поклоні. Коли двері за ними зачинилися, Річард, піднявши брову, подивився на абатису:
— Не хотів би я опинитися в числі ваших ворогів, абатиса Аннеліна. Жінка засміялася:
— Будь ласка, клич мене Енн. Старі знайомі звуть мене так.
— Я буду щасливий звати вас Енн, абатиса, але я не належу до числа ваших старих знайомих.
— Ти так думаєш? — Абатиса посміхнулася. — Треба ж, який розумний хлопчик.
Гаразд, не важливо. Все одно клич мене Енн. Знаєш, чому я їх покарала? Тому що ти взяв на себе відповідальність за свої вчинки. А вони не зрозуміли, наскільки це важливо. Ти вчишся бути чарівником.
— Про що ви?
— Ти ж знав, що з цими сестрами зв'язуватися небезпечно, вірно? — Річард кивнув. — Але використовував хлопчиків, хоч і розумів, що вони можуть постраждати.
— Так, але я повинен був. Мені необхідно було зустрітися з вами, а нічого іншого придумати не вдалося.
— Тягар чарівника. Ось як це називається. Використовувати людей. Розумний чарівник розуміє, що не все може зробити сам. І якщо справа досить важливе, доводиться використовувати звичайних людей, щоб виконати те, що необхідно. Навіть якщо це буде коштувати їм життя. Це рідкісна якість. Якість, вкрай необхідна хорошому чарівникові. А можливо, і хорошій аббатисі.
— Енн, це терміново. Мені необхідно поговорити з вами.
— Терміново, так? Ну що ж, чому б нам в такому випадку не прогулятися по саду? Там і обговоримо твою важливу справу.
Аббатиса взяла Річарда під руку, і вони вийшли назовні. Залитий місячним світлом сад здавався величезним. Тут були дерева, кущі, квіткові клумби та доріжки. І навіть дуже симпатичний ставок. Але Річард не звертав уваги на всю цю пишність. Після розмови з Уорреном він ледь міг їсти і спати. Якщо Володар вирветься на свободу, то дістане всіх, включаючи Келен. Він, Річард, повинен щось зробити.
— Енн, у світі відбуваються великі неприємності. Мені потрібна ваша допомога. Мені необхідно позбутися від ошийника, щоб я міг допомогти людям.
— Саме для цього я й тут, Річард. Щоб допомогти. Що за проблема?