Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
3. Згідно ст. 43 ЦК фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.
Відповідно до ст. 46 ЦК фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці 'її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
4. Провадження у справах про оголошення фізичної особи померлою потрібно відрізняти від провадження про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом РАЦСу факту смерті, яке здійснюється за правилами провадження про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення (глава 6 розділу IV ЦПК України).
В даному виді провадження встановлюється час смерті особи, яка вже померла. Натомість, у провадженні про оголошення особи померлою встановлюється презумпція її смерті, при чому часом смерті такої особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про це або конкретна дата її вірогідної смерті, яку встановить суд. Окрім цього, провадження про встановлення факту смерті особи в певний час відрізняється також правилами про підсудність, вимогами до заяви, яка подається до суду та змістом рішення суду у даних справах.
Стаття 247. Зміст заяви
1. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
1. Ця стаття визначає зміст заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення 'її померлою. У заяві по даних справах повинні бути відображені загальні для всіх заяв до суду реквізити. Дана стаття вказує і на особливості саме цих заяв.
2. Безвісна відсутність фізичної особи або оголошення її померлою спричиняє для заявника певні правові наслідки (право на розірвання шлюбу, право на спадкування тощо). Тому мета встановлення безвісної відсутності фізичної особи чи оголошення її померлою повинна бути обов’язково відображена в заяві. Заявник повинен вказати у своїй заяві ті дані, що обґрунтовують то чи інший юридичний стан фізичної особи (відсутність у місці проживання, час відсутності, передбачуване місце перебування, останнє відоме місце перебування тощо).
Доцільно також зазначити строк, протягом якого про фізичну особу немає відомостей в місці її постійного проживання; дату настання небезпечних обставин (нещасного випадку), що загрожували смертю фізичній особі; дату закінчення воєнних дій, якщо особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями.
Стаття 248. Підготовка справи до розгляду
1. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
1. Коментована стаття передбачає особливості підготовки справи до розгляду, покладаючи на суд обов’язок вчинити конкретні дії.