Пітер Пен
- Автор: Барри Джеймс
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-966-2909-19-7
- Переводчик: Наталья Трохим
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Пітер Пен». Краткое содержание книги:
ISBN 978-966-2909-19-7
Українське видання © Видавництво Старого Лева, 2007
Серія “Дивовижні світи” © Видавництво Старого Лева, 2007
Обкладинка, ілюстрації, оформлення серії © Олена Левська, 2007
Птиця-Небилиця побачила це і радісно закричала, і Пітер теж закричав разом із нею. Потім заліз у гніздо, встановив у ньому палицю, як мачту, і повісив сорочку замість вітрила. А Птиця злетіла вниз, на капелюха, і знову зручно вмостилася на яйцях. Хвилі несли її в одному напрямку, а Пітера зносило в інший бік, і вони всю дорогу тепло прощалися.
Звичайно, коли Пітер причалив своїм гніздом-баркасом до берега, то залишив його у примітному місці, де Птиця легко могла б його побачити. Але капелюх став такою вдалою знахідкою, що вона покинула гніздо. І так воно дрейфувало, аж поки не розпалося на шматки, а Старкі частенько приходив на берег затоки і з гіркотою спостерігав за Птицею, що сиділа на його капелюсі. Оскільки ми вже більше не побачимо її, то добре було б тут згадати, що тепер усі Птиці-Небилиці будують гнізда такої форми, як капелюх Старкі — з широкими крисами, — і на тих крисах пташенята прогулюються.
Яка була радість, коли Пітер дістався до Підземної оселі, — майже водночас із Венді, яку повітряним змієм носило туди-сюди.
Кожен мав що розповідати, але, мабуть, найбільшою пригодою для всіх стало те, що вони на кілька годин пізніше, ніж звичайно, ляжуть спати. Це так підносило їх у власних очах, що вони й далі вигадували всілякі хитрощі, щоб тільки ще трохи не поспати, — наприклад, усі як один просили забинтувати їм то руку, то ногу.
Але Венді, хоча й безмежно щаслива з того, що всі вони знову вдома, цілі й неушкоджені, була шокована таким нечуваним запізненням і весь час повторювала: “Ану спати, спати!” — голосом, якого не можна було не послухатись.
Проте на ранок вона проявила надзвичайну чуйність: кожному зробила перев’язку, — і хлопчаки до вечора бавилися у поранених: кульгали і носили руки, ніби в гіпсі.
Розділ 10. Щасливий дім
Важливим наслідком сутички з піратами в затоці стало те, що індіанці та хлопчики подружились. Пітер врятував Тигрову Лілею від лютої смерті, і тепер вона разом зі своїми воїнами була готова заради Пітера на все.
Цілу ніч індіанці вартували надворі, над Підземною оселею, і чекали великого нападу піратів, який, очевидно, був уже не за горами. Навіть удень індіанці вештались поблизу, курили люльку миру і виглядали так, ніби зголодніли за ласим шматком м’яса. Вони називали Пітера “Великим Білим Батьком” і без слова корилися йому. Пітерові подобалась така надмірність, і це свідчило про нього не найкращим чином.
— Великий Білий Батько, — промовляв він до індіанців королівським тоном, і вони падали перед ним на коліна, — радий бачити, що воїни пікканіні захищають його вігвам від піратів.
— Я — Тигрова Лілея, — відповіла мила істота. — Пітер Пен врятувати мене — я його вірний, хороший друг. Ми не дозволити піратам ображати його.
Вона була занадто гарна, щоб так йому поклонятись, але Пітер вважав, що заслужив на таке ставлення, і зверхньо відповідав:
— Це добре. Пітер Пен все сказав.
Завжди, коли він говорив: “Пітер Пен все сказав”, — це означало, що всі мають замовкнути.
Індіанці покірно приймали це як належне, але до інших хлопчиків ставились зовсім не так поштиво: їх вони сприймали як звичайних воїнів. Індіанці говорили їм: “Ну шо?” — і таке подібне. І хлопчики обурювалися тим, що Пітер вважав, ніби так має бути.
Венді потай підтримувала хлопчиків, але була занадто правильною матусею, щоб вислуховувати скарги на “батька”.
— Батько краще знає, — постійно говорила вона, якою б не була її власна думка. А її власна думка була така, що індіанці не мають називати її “скво”[3].
Але ось і настала та ніч, яку вони між собою назвали Ніч Ночей — через події, які тоді відбулися, і їхні наслідки.
День спокійно почався і спокійно минув, ввечері індіанці пильнували на поверхні, загорнуті у свої коци, а діти вечеряли собі в Підземній оселі — всі, крім Пітера: він саме пішов довідатись, котра година. На острові це робилося таким чином: треба було знайти крокодила і чекати біля нього, доки проб’є годинник.
3
Скво — мовою індіанців означає “жінка”.