Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
2. Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становить великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
3. Кодекс чітко розмежовує усне зауваження й попередження: усне зауваження не міститься у переліку видів адміністративних стягнень у ст. 24; попередження наявне серед видів стягнення в п. 1 ч. 1 ст. 24, у ст. 26 і в санкціях статей Особливої частини КпАП. Попередження, будучи мірою стягнення, виноситься в письмовій формі або фіксується іншим установленим способом.
4. Норма коментованої статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно До оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття не передбачає обов’язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв'язку із цим посадова особа зобов’язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що зм’якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.
Глава 3 Адміністративне стягнення
Стаття 23. Мета адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
[У статтю 23 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
1. У коментованій статті законодавець акцентує увагу на тому, що головна мета адміністративного стягнення - виховання порушника, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки. Виховний вплив на порушника здійснює як сам факт накладення на нього адміністративного стягнення, так і спеціальні виховні заходи, які застосовуються до нього під час виконання деяких стягнень. Так, наприклад, під час відбування виправних робіт здійснюється трудове виховання порушника; з особами, підданими адміністративному арешту, проводяться різні бесіди тощо.
2. Застосування заходів адміністративного стягнення має на меті виховання правопорушника в дусі додержання вимог закону. Стягнення є засобом впливу на його свідомість, за допомогою якого особі подаються навички, які стимулюють добровільне свідоме виконання нею своїх обов’язків. Обмеження, які пов’язані із заходами адміністративного стягнення також здійснюють свій виховний вплив, оскільки особа у майбутньому прагне не повторювати дій, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень. Виховання правопорушників тісно пов’язане з іншою метою адміністративного стягнення - попередженням правопорушень, як з боку самого порушника, так і з боку інших осіб. Попереджувальні можливості стягнення є дуже широкими, оскільки багато адміністративних правопорушень дуже близькі за своїм складом до злочинів і можуть переростати в них, у зв’язку з чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
3. Адміністративні стягнення є каральними, «штрафними» санкціями, вони, як правило, полягають у позбавленні або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника. За вчинений проступок громадянин або позбавляється якогось суб’єктивного права (права керування транспортним засобом), або обмежується його правосуб’єктність (адміністративний арешт), або на нього накладаються спеціальні «штрафні» обов’язки. Крім втрат та обмежень, адміністративне стягнення має наслідком для порушника ще й стан так званої «адміністративної покараності» (аналогічної судимості в кримінальному праві), який існує протягом одного року з дня закінчення виконання стягнення. Так, наприклад, повторне протягом року порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ст. 121 КпАП) має наслідком підвищення суми штрафу за однорідне правопорушення, а також може спричинити оплатне вилучення транспортного засобу. Правове значення стану «адміністративної з караності» полягає в тому, що вчинення до закінчення цього строку нового правопорушення спричиняє підвищену відповідальність, а інколи змінюється навіть його характер - воно визнається злочином.