Темний ліс

Усі погляди зараз були прикуті до У Юе. Він так само незворушно вивчав кокарду Космічних сил на своєму кашкеті, що лежав перед ним на столі.

Упродовж всієї довгої промови Чжан Бейхай навіть і не глянув у бік У Юе. Він вів далі:

— Я прошу вас, Командире, товаришу У Юе й усі присутні, зрозуміти, що мої слова продиктовані лише бажанням порушити важливе питання морального духу в наших лавах. Також я сподіваюся залучити товариша У Юе до відвертої, щирої дискусії з приводу сказаного мною.

У Юе підняв руку, що означало прохання про можливість висловитися. Чан Вейси кивнув, і офіцер підвівся:

— Товариш Чжан Бейхай цілком правильно й точно описав мої думки. Я погоджуюся з його висновком щодо неможливості моєї подальшої служби в лавах Космічних сил. Підкорюся будь-якому рішенню командування стосовно мого переведення по службі.

Атмосфера в зібранні стала вкрай напруженою. Кілька офіцерів стривожено дивилися на записник Бейхая, мабуть, розмірковуючи, чиє ще прізвище може опинитися в його списку. Підвівся один із найстарших полковників ВПС.

— Товаришу Чжане Бейхаю, це звичайна робоча нарада. Розгляд особистих справ має відбуватися в усталений спосіб та за офіційними каналами. Чи прийнятна зараз подібна публічна дискусія?

Його виступ негайно підтримали багато присутніх.

— Я усвідомлюю, що мої вислови порушують статутні норми збройних сил, — відповів Чжан Бейхай. — Я готовий до покарання, однак повністю переконаний, що мій обов'язок — у будь-який спосіб привернути увагу до цієї серйозної проблеми.