Дзеркало судді

— Тоді відомий мотив — це ревнощі, — сказав Джервіс. — Вона ревнувала його до другої дружини. Адже у нього нічого не взяли, так що годі будувати припущення про злодійкуватих слуг або злиденних акторів. А ось ви зауважили дивну, виняткову особливість?

— Я помітив багато дивного, — сказав отець Бравн. — А ви про що?

— Я маю на увазі загальне алібі, — сказав Джервіс. — Погодьтеся, таке алібі не часто трапляється — в усіх разом: вони грали на освітленій сцені, і всі можуть один за одного поручитися. Нашим акторам надзвичайно повезло, що бідолаха Мандевіль посадив у ложу тих пані. Вони можуть засвідчити, що весь акт пройшов гладенько і ніхто не залишав сцени. Репетицію почали саме тоді, коли Мандевіль пішов до себе. І, щасливий збіг, в ту мить, коли ми почули гуркіт, усі були зайняті в загальній сцені.

— Так, це й справді дуже важливо і спрощує нам завдання, — погодився отець Бравн. — А тепер порахуємо, у кого саме є це алібі. По-перше, Рендол. Здається, він терпіти не міг директора, хоч тепер ретельно приховує свої почуття. Але його слід виключити з числа підозрюваних — саме його голос тоді долинув до нас зі сцени. Наступний — містер Найт. У мене є підстави думати, що він закоханий у місіс Мандевіль і не приховує своїх почуттів. Однак і він поза підозрою — містер Найт перебував на сцені, саме на нього й кричав Рендол. На сцені були Обрі Вернон, місіс Мандевіль — отже, виключимо і їх. Їхнє загальне алібі, як ви це назвали, насамперед можуть підтвердити леді Міріям і її подруга. Правда, і здоровий глузд підказує, що якщо акт пройшов гладко — значить, перерви не було. Але законні, з позиції судового розгляду, тільки свідчення леді Міріям і її подруги, міс Телбот. Вони ж поза підозрою, як ви гадаєте?

— Леді Міріям? — здивовано перепитав Джервіс. — О так! Вас, напевно, бентежить, що вона схожа на спокусницю. Але ви й не знаєте, як нині виглядають пані з вищого світу… Які підстави сумніватися у їх словах?

— Тому, що вони заводять нас у безвихідь, — сказав Бравн. — Хіба ви не розумієте, що це алібі фактично виключає усіх? Окрім тих чотирьох на сцені, жодного актора в театрі не було. І з допоміжного персоналу навряд чи хто був, окрім Сема, що стояв на вході, та жінки, що вартувала біля дверей міс Мароні. Отож, залишаємося тільки ми з вами. Нас, без сумніву, можуть звинуватити, до того ж це ми знайшли труп. Більше звинувачувати нема кого… Ви, часом, його не вбили, коли я відвернувся?

Джервіс поглянув на нього, завмерши на мить, тоді знову широко посміхнувся і похитав головою.

— Ви його не вбивали, — сказав отець Бравн. — Припустимо на хвилину, винятково задля того, аби все трималося купи, що і я його не вбивав. Актори на сцені також поза підозрою, отож залишаються італійка за дверима, покоївка перед дверима і старий Сем. А може, ви підозрюєте двох панянок у ложі? Звичайно, вони могли непомітно вислизнути.

— Ні, — сказав Джервіс, — я підозрюю незнайомку, яка прийшла до Мандевіля і сказала, що вона його дружина.