Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Ленґдон #3
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-0670-3
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]». Краткое содержание книги:
Роберта Ленґдона, символознавця з Гарварда, терміново запрошують прочитати лекцію в будинку Капітолію у Вашинґтоні. Але замість витонченої публіки професор знаходить п'ять таємничих символів, витатуйованих на відрізаній руці його наставника, масона Пітера Соломона. Ленґдон опиняється у центрі подій за лаштунками одного із найвпливовіших міст Америки. Усе, що здавалося знайомим, перетворилося на повний тіней таємний світ, у якому масонські секрети та до того невідомі одкровення неначе ведуть до однієї надзвичайної та неможливої правди.
Інколи потрібно змінити лише кут зору, щоби побачити світло.
Безперечно, модулі допоможуть, але секрет створення ефективної пошукової системи полягав саме у правильному добиранні відповідних ключових слів. Слів унікальних, але таких, що не надто обмежували б пошук.
Виявилося, що Кетрін випередила Триш: уже занотовувала можливі ключові слова на смужечці паперу. Написавши декілька, вона зупинилася, на мить замислилася, а потім дописала ще.
— Здається, цього поки що досить, — мовила вона, подаючи Триш паперову смужку.
Триш уважно переглянула список критеріїв пошуку — і здивовано витріщилася.
«Що за схиблену легенду надумала досліджувати Кетрін?»
— Ти хочеш, щоб я перевірила всі ці ключові фрази? — Одне зі слів Триш навіть не знала. — Це англійська? Невже ти й справді думаєш, що ми знайдемо все це в одному місці? Слово в слово?
— Я хотіла б спробувати.
Триш хотіла сказати, що це неможливо, але слово на букву «Н» було під забороною в цій лабораторії. Кетрін вважала, що подібний умонастрій є небажаним у галузі, де начебто явна фальшивка несподівано перетворюється на незаперечну істину. Але Триш Дюн мала серйозні підстави для сумнівів, що їхній пошук потрапить саме до цієї категорії.
— Чи скоро будуть результати? — спитала Кетрін.
— Кілька хвилин знадобиться, щоб створити програму глобального пошуку і запустити її в Інтернет. А тоді доведеться чекати хвилин п'ятнадцять, поки «павук» не виснажиться.
— Так швидко? — з ентузіазмом спитала Кетрін.
Триш кивнула. Зазвичай пошуковим системам потрібна була аж доба, щоб проповзти по всьому Інтернет-усесвіту, знайти нові документи, перетравити їхній зміст і додати до бази даних, доступної для пошуку. Але не такого «павука» збиралася створити Триш.
— Я напишу програму, що називається «уповноважувач», тобто таку, що делегує свої функції, — пояснила вона. — Вона не зовсім «кошерна», зате діє швидко. Головне в ній те, що вона залучає до свого пошуку комп'ютери інших людей. Більшість баз даних мають вбудовану пошукову функцію — бібліотеки, музеї, університети, урядові установи. Тож я створю такого «павука», який знайде їхні пошукові програми, дасть їм твої ключові слова і скомандує цим комп'ютерам розпочати пошук. Таким чином, ви візьмемо в упряж потужність тисяч пошукових систем, які працюватимуть в унісон.
Кетрін неприховано зраділа почутому.
— Це як паралельне обробляння даних.
— Так, щось на кшталт метасистеми. Я погукаю тебе, коли що-небудь знайду.
— Ціную твої зусилля, Триш. Молодчага. — Кетрін поплескала дівчину по спині і рушила до дверей. — Я буду в бібліотеці.
І Триш усілася писати програму. Кодування пошукового «павука» було суто справою техніки, завданням для фахівця набагато нижчого класу, але Триш було байдуже. Для Кетрін Соломон вона зробила б усе, що завгодно. Інколи дівчині навіть не вірилося, що їй пощастило потрапити до цієї лабораторії.
«Тобі колосально пощастило, крихітко».
Рік із гаком тому вона пішла з посади метасистемного аналітика в одній із численних фірм-підрядників електронної промисловості. У вільний від роботи час вона підробляла програмуванням і започаткувала промисловий Інтернет-щоденник на тему «Майбутнє застосування комп'ютерного метасистемного аналізу», хоча не була впевнена, що хтось буде його читати. Раптом одного вечора задзвонив телефон.
— Це Триш Дюн? — ввічливо спитав жіночий голос.
— Так, а хто їй телефонує, скажіть, будь ласка?
— Мене звуть Кетрін Соломон.
Триш мало не зомліла прямо на місці. «Кетрін Соломон!»
— Я нещодавно прочитала вашу книгу «Ноетична наука: Сучасна брама до древньої мудрості» і навіть писала про неї у своєму інтернет-щоденнику!
— Так, я знаю, — ввічливо відповіла жінка. — Саме тому я й зателефонувала вам.
«Ясна річ, — здогадалася Триш. — Навіть відомі й талановиті науковці — і ті шукають одне одного через «Ґуґл»».
— Ваш щоденник мене заінтригував, — вела далі Кетрін. — Я й не здогадувалася, що метасистемне моделювання просунулося так далеко вперед.
— Так, пані Соломон, — вичавила з себе Триш. У неї аж дух перехопило від того, що нею цікавиться така відома людина. — Інформаційні моделі — це технологія, що розвивається буквально вибуховими темпами і потенційно має велике майбутнє.
Кілька хвилин вони потеревенили про роботу Триш з метасистемами, обговоривши її досвід у галузі аналізу, моделювання та передбачення потоків масивних інформаційних полів.
— Чесно кажучи, у вашій книзі є багато для мене незрозумілого, — зізналася Триш, — але я зрозуміла достатньо, аби побачити, що вона перетинається з моєю роботою в галузі метасистем.