Версола. Книга 1. Колоніст

Після банних процедур вирішив з'ясувати все до кінця — а що там в невеликих циліндрах? Теж щось із засобів гігієни, адже лежало разом з милом і шампунем в одній шафці. Досить легко вдалося зняти упаковку з одного з таких предметів — усередині виявилося щось, що нагадувало прозорий шприц з товстим поршнем з одного боку, і загнутою тонкою трубкою з іншою, а трубка у свою чергу також була опечатана шматочком пакувальної плівки. Усередині цього тюбика-шприца була напівпрозора зелена маса — думки про її призначення розбіглися в різні боки.

— І що це таке? — оглядав шприц наш герой — жіноча приблуда для жіночих проблем, зубна паста, або гель для укладки волосся, наприклад — хто підкаже?

Оскільки бажаючих допомогти зрозуміти призначення предмета поруч не виявилось, то знову пішов по важкому шляху — випробувати все на собі. Те, що це повинно бути абсолютно безпечно для організму, було зрозуміло і так — декілька схожих запечатаних циліндрів ще залишалося лежати там, де і лежали шампунь і шматки місцевого мила. Але ось пробувати на смак той же гель для укладки волосся щось не особливо хотілося, мдя.

— Гм, цікаво, вибух свіжості — так оцінив ефект від порції зеленої субстанції, яку видавив на язик, дивлячись на шкалу, яка була нанесена на тюбику шприца — речовина шипіла і пузирилася, поступово заповнюючи рот експериментаторові.

Хлопець прислухався до відчуттів у роті — трохи незвично, але нічого неприємного — після збільшення в об'ємі все пішло у зворотний бік: тут чоловік подумав, що потрібно це усе сплюнути, що і виконав тут же, услід за правильною думкою.

— Непогано-непогано, якийсь вид очищаючого засобу для порожнини рота — у роті свіжо, це похідний варіант дуету «Зубна щітка+зубна паста» в місцевому виконанні — так би мовити, два в одному!

Час якось непомітно наблизився до вечора, оскільки сонце тепер світило з кінця машини і взагалі ставало все темніше і темніше. Наш турист вирішив усі інші пошуки відкласти на завтра, оскільки водні процедури його трохи розморили, і прийшов час думати про нічліг на цю ніч. Лізти знову кудись на дерево категорично не хотілося, та і там залишалося тіло величезної змії — хлопець не сумнівався, що там зараз щосили розважаються місцеві стерв'ятники і йому там будуть не раді. Тому ночувати вирішив тут — спальне місце було відразу за санітарним блоком, вірніше їх було два — одне над іншим, як в купе потягу. Збирався влаштовуватися вже у сутінках — нижнє місце трохи засмутило — та тварина, що тут трохи попорядкувала, порвала кігтями м'яку основу ложа, та і наритися там було нічим, а старий одяг покидав на підлогу біля дверей перехідного тамбура. На ознайомлення з механізмом опускання верхнього лежака пішли дві хвилини — нічого складного, просто два пружинні фіксатори по краях, два клацання і підвісне ліжко готове до прийому нового постояльця.