Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

Ден Гелпін — це чудовий приклад того, що я маю на увазі. Під час навчання у коледжі він був менеджером відомої футбольної команди «Нотр-Дам», яка в 1930 році стала чемпіоном країни з американського футболу. Тоді її головним тренером ще був Нут Рокне. Можливо, натхненний цим великим футбольним тренером, Гелпін і почав ставити собі високі цілі, не сприймаючи ТИМЧАСОВУ ПОРАЗКУ як фатальну і остаточну невдачу.

Подібну ситуацію ми вже бачили на прикладі Ендрю Карнегі, великого промислового лідера, який надихав своїх молодих підопічних ставити перед собою високі цілі.

У будь-якому випадку, молодий Гелпін закінчив коледж у дуже несприятливий час, якраз коли депресія спровокувала дефіцит робочих місць, тому після кількох невдалих спроб знайти своє місце то у банківській справі, то у кіноіндустрії, він подався у продавці електричних слухових апаратів, отримуючи комісію від кожної вдалої угоди. БУДЬ ХТО МОЖЕ ПОЧАТИ З ТАКОЇ РОБОТИ, і Гелпін ЦЕ ЗНАВ, але цього було достатньо, щоб для нього відкрилося вікно можливостей. Протягом майже двох років він займався справою, яке йому не подобалася. Він так би ніколи і не вибрався з цього замкнутого кола, якби не прийняв для себе рішення щось робити з усією цією незадоволеністю. Спочатку він націлився на посаду помічника менеджера з продажу своєї компанії, і отримав цю посаду. Це підняло його досить високо над загальною масою інших співробітників, щоб розгледіти нові можливості та перспективи.

Його показники продажів слухових апаратів були настільки хорошими, що він потрапив в поле зору А. М. Ендрюса, голови ради директорів компанії «Диктограф Продактс», конкурента компанії, на яку працював Гелпін. Ендрюс захотів дізнатися більше про людину, яка так хвацько відбирала клієнтів у такої бувалої компанії як «Диктограф Продактс». Він захотів зустрітися з Гелпіном. Після цієї співбесіди, Гелпін отримав у компанії Ендрюса посаду менеджера з продажу у відділі акустики. Потім пан Ендрюс поїхав до Флориди на три місяці, щоб перевірити на міцність молодого Гелпіна, і той сам мав розбиратися зі своєю новою роботою. У хлопця було лише два шляхи — потонути або виплисти. Що ж, він не потонув! Девіз Нута Рокне «Світ любить переможців, а до невдах нікому немає діла» надихнув Гелпіна працювати з таким завзяттям, що через деякий час він став віце-президентом компанії та генеральним директором відділу акустики. Зазвичай, щоб досягти такої посади, люди десять років сумлінно працюють на компанію. Гелпін же впорався з цим завданням за якихось півроку.