Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Бо в мене вже до скрути докотилося.
Стрепсіад
1270 Які ж то гроші?
Аміній
В мене ним позичені.
Стрепсіад
Погані в тебе справи, як погляну я.
Аміній
Божуся, - коней гнав я й випав з повозу.
Стрепсіад
А сам таке ти мелеш, мов з осла упав.
Аміній
Це ж як - мелю? Вернути гроші хочу я.
Стрепсіад
Ні, видно, ти не при своєму розумі.
Аміній
Як так?
Стрепсіад
Здається, в тебе чи не мозку струс.
Аміній
Клянусь Гермесом, потягну я в суд тебе,
Якщо не вернеш грошей.
Стрепсіад
От скажи мені,
Як ти вважаєш: чи на кожну зливу Зевс
1280 Нову збирає воду, чи ту саму знов
З землі здіймає вгору сила сонячна? [151]
Аміній
Не знаю я, та й ні до чого це мені.
Стрепсіад
Хіба ж ти правосильний гроші правити,
Як на небесних явищах не знаєшся?
Аміній
Якщо тобі сутужно, то віддай мені
Хоч лихву.
Стрепсіад
Лихву? Що воно за звір такий?
Аміній
А це - коли із кожним днем і місяцем
Поволі більше й більше виростає борг
З упливом часу.
Стрепсіад
Це ти мовив правильно.
1290 Ну, а скажи, про море як ти думаєш,
Стає воно повнішим?
Аміній
Свідчусь Зевсом, ні!
Йому не поповнішать.
Стрепсіад
Бідолашний ти!
Якщо без краю хвилі рік приймаючи,
Все ж море не повнішає, то як же ти
Свої зростити гроші сподіваєшся?
Чи не забрався б від мого ти дому геть?
(До слуги).
Подай стрекало!
Аміній
(до глядачів)
Будьте всі ви свідками.
Стрепсіад
Рушай, чого спинився? Но, буланчику! [152]
Аміній
Чи не зухвала ж це наруга?
Стрепсіад
Зрушиш ти?
ізоо д то штрикну під хвіст, як орчикового!
Таки тікаєш? І не ждеш, щоб я тебе
Двигнув з твоїми кіньми і колесами!
Аміній тікає, Стрепсіад вертається до свого дому.
ОДА
Перша половина хору
Оце воно - в злих звичаях залюблення!
Зарозумілий дід
Всі гроші заборговані
Загарбати збирається!
Не далі ж, як сьогодні з ним
Зла пригода скоїться,
Й доведеться мудрієві нашому
1310 Усю плутню, всі каверзи
Спокутувати тяжко.
АНТОДА
Друга половина хору
Здається нам, дідок оцей
знайшов-таки
Те, що давно шукав:
Вже й проти правди син його
Уміє сперечатися
І мовою брехливою
Побивати кожного,
Хоч би й тричі сам неправий був,
Та скоро, скоро схоче дід,
1320 Щоб онімів синочок.
ЕПІСОДІЙ ВОСЬМИЙ
Стрепсіад
(вибігає з дому, за ним біжить Фідіппід)
Ой-ой! Ой-ой!
Сусіди, друзі, приятелі, родичі! [153]
Рятуйте, хто як може! Тяжко б'ють мене!
Голівонько нещасна! Бідні щелепи!
Ти батька б'єш, мерзотнику?
Фідіппід
Так, батька б'ю.
Стрепсіад
(до глядачів)
Ви чули, признається сам, що б'є!
Фідіппід
Атож.
Стрепсіад
Мерзотник, харцизяка, батьковбивця ти!
Фідіппід
Полай, полай ще трохи! Невдогад тобі,
Яка для мене втіха - лайку слухати!
Стрепсіад
1330 Ах, товстозадий!
Фідіппід
Осипай трояндами!
Стрепсіад
Ти батька б'єш?
Фідіппід
Ще й доведу, клянусь тобі,
Що б'ю по праву.
Стрепсіад
Он як, мерзосвітнику!
Та хто ж дав право бити батька рідного?
Фідіппід
Ось доведу - й переконаю враз тебе.
Стрепсіад
Ти доведеш? [154]
Фідіппід
О, дуже просто й легко це.
Котрою скажеш сперечатись мовою?
Стрепсіад
Котрою ж це?
Фідіппід
Кривою чи правдивою?
Стрепсіад
Зевс бачить, дурню, не на те я вчив тебе
В судах змагатись, щоб тепер ти каверзно
1340 Мені доводив, ніби справедливо це
Й похвально - сину бити батька рідного.
Фідіппід
Усе це так я маю довести тобі,
Щоб ти не міг, почувши, й суперечити.
Стрепсіад
Що ж, слів твоїх готовий я послухати.
АГОН ДРУГИЙ
ОДА
Перша половина хору
Подумай, старче, як цього противника
Тобі подолати.
В собі не мавши певності, не був би він
Такий безсоромний.
У нього, видно, є підстави, - надто в нім
1350 Буяє зухвалість.
ЕПІРРЕМА
Провідця хору Хмар
Та ви громаді розкажіть, чому і як між вами
Розпочалася сварка ця, - зробіть це неодмінно.
Стрепсіад
Як і чому розпочали ми лаятися вперше,
Я вам скажу. Після обіду, - певно, й вам відомо, [155]