Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
д) вирішити питання в установленому порядку про введення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, селищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у міських радах;
є) визначити потреби наукових установ та навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощування елітного насіннєвого матеріалу, потреб племінного поголів'я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і вирішити питання щодо земель наукових установ та навчальних закладів, які можуть бути передані для іншого використання;
є) розробити та затвердити методику експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
Загальна характеристика. Положення даного пункту розкривають зміст дій, котрі мав вчинити KM України протягом 6 місяців після опублікування цього Кодексу для того, щоби норми останнього "запрацювали" на практиці.
Проаналізуємо по пунктах стан виконання викладених у них вказівок.
До пункту "а". Нажаль, робота з розробки та прийняття нормативних актів, що випливають зі змісту ЗКУ, триває й досі - див. коментар до п. "в". Свідченням цьому є хоча б продовження дії п.п. 13-15 Розділу X "Перехідні положення" ЗКУ, адже строки, встановлені у цих пунктах, пов'язувались із завершенням розробки та введенням в дію відповідних актів законодавства.
До пункту "б". Приведення нормативних актів KM України у відповідність до норм чинного ЗКУ включає в себе внесення необхідних змін чи скасування тих актів, що не відповідають ЗКУ. Зауважимо, що на сьогодні лишається низка таких актів, що не приведені у відповідність до норм ЗКУ: ПКМ "Про порядок ведення державного земельного кадастру" від 12.01.1993 №15 не відповідає ч. 2 ст. 204 ЗКУ, ПКМ "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" від 25.12.1998 №2073 не узгоджена із нормами ч. 1 тієї ж статті, і такий перелік можна продовжувати. Численні випадки подібного характеру згадані у коментарях до різних норм ЗКУ.
До пункту "в". Коментоване положення свідчить про низький рівень юридичної техніки Кодексу і навіть про те, що саме слово "кодекс" в назві Земельного кодексу України вжите некоректно. Традиційно термін "кодекс" розуміють як систематизований законодавчий акт, що врегульовує всі (або майже всі) відносини у певній сфері (які взагалі потребують регулювання на рівні закону). Доручення розробити низку законів - свідчення того, що ЗКУ відповідні відносини вичерпно не врегулював (очевидно, цього навіть не планувалося робити).
Завдання із розробки відповідних законодавчих актів урядом виконано частково (до речі, у встановлений термін до ВРУ не було подано жодного з передбачених коментованим пунктом законопроектів)[438]. Так, на сьогодні прийнято Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 N 858-IV, "Про оцінку земель" від 11.12.2003 N 1378-IV, "Про охорону земель" від 19.06.2003 N 962-IV, "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 N 1457-IV, "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17.11.2009 N 1559-VI.
Отже, на даний час не прийнято закони про державний земельний кадастр, про державний земельний (іпотечний) банк, про ринок землі.
Доцільність прийняття Закону України "Про ринок землі" нам взагалі видається сумнівною. Слід погодитися із думкою багатьох сучасних представників доктрини про те, що відносини на ринку землі в цілому врегульовані законодавством (насамперед, ЗКУ та ЦКУ), і створювати паралельне правове регулювання не лише недоцільно, але й шкідливо[439].
Щодо закону про державний земельний (іпотечний) банк, див. нижче коментар до п. 6 даного розділу.
Нарешті, положення Закону України "Про державний земельний кадастр" (прийнятий ВРУ 20.03.2007, ветований Президентом України 13.04.2007), на наше глибоке переконання, більш ефективно увійдуть у вітчизняне правове поле у випадку, якщо будуть складовою єдиного, комплексного акта - Земельного кодексу України. Лише у сфері реєстрації прав на землю - однієї із основних складових ведення державного земельного кадастру - на сьогодні існує чимала кількість колізій та взаємодублюючих процедур, що фактично унеможливлюють здійснення реєстрації - надзвичайно важливої та соціально-значимої функції.
438
Беспалий Б. Земля і влада // Голос України. - 2003. - 11 квітня.
439
Марусенко Р. І. Мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення: законодавчі новації // Земельне право України. - 2007. - N 3. - С. 47.