Планета Новорічних Ялинок (збірка)
- Автор: Родари Джанни
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Анатолій Іллічевський
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Планета Новорічних Ялинок (збірка)». Краткое содержание книги:
Однак, коли він ступив на північ, то вломився головою у шафу із дзеркалом і розбив те дзеркало вдрузки, бо був твердолобий. А його собаці скалкою відрубало хвоста, отож залишився лише куций обрубок.
- Мабуть, ми помилилися в розрахунках,- сказав Морквоу.
- Помилилися, абсолютно,- жалібно скиглив Шукай.
- Що ж, пошукаємо іншого напрямку.
- Пошукаємо, точно! - згодився Шукай.- Може ж, не всі шляхи приводять до дзеркал.
Тепер замість компаса містер Морквоу взяв довжелезну підзорну трубу. Втупив у неї око і став повертати на всі боки.
- Що ви там бачите, господарю? - спитав Шукай.
- Бачу вікно. Воно зачинене. На ньому червоні завіски. Воно має по чотирнадцять шибок у кожній рамі.
- Важливе відкриття, абсолютно! - гавкав Шукай.- Чотирнадцять плюс чотирнадцять, разом буде двадцять вісім. Якщо ми підемо в цьому напрямку, то на нас звалиться не менш ніж п'ятдесят скляних половинок. Що ж тоді залишиться від мого хвоста?!
Морквоу повернув трубку в інший бік.
- Що ви тепер бачите, господарю? - тривожно запитав Шукай. [82]
- Бачу якусь металеву споруду. Дуже цікава споруда. Вона стоїть на трьох ногах. Угорі вони з'єднані залізним кільцем. Споруда накрита білим дахом, здається, емальованим.
Пес аж рота роззявив від такого відкриття.
- Господарю,- сказав він.- Коли не помиляюся, ще ніхто в світі не знаходив емальованих дахів!
- Так! Ми перші це відкрили! Справжні слідчі навіть у звичайній спальні вміють знаходити дивовижні речі.
Вони лягли на підлогу, прислухалися, чи не ходить поблизу який-небудь звір, і сміливо поповзли до металевої споруди з емальованим дахом. Проповзли кроків з десять і підлізли під загадкову споруду, та так незграбно, що емальований дах раптом перекинувся.
Славетний слідчий і його пес страшенно здивувалися, бо на їхні голови несподівано ринув холодний дощ. Вони завмерли на місці і боялися поворухнутися, щоб не викликати якогось нового лиха, а холодні краплі стікали їм на голови, за комір, по спині, по боках.
- Я гадаю, що це - звичайнісінький таз для вмивання,- пробурмотів містер Морквоу.
- Я теж гадаю, що це таз, абсолютно! - згодився Шукай.- А в ньому було багато-багато холодної води для вранішнього вмивання.
Містер Морквоу і його вірний помічник встали. Тепер слідчий уже легко знайшов ліжко, до якого було всього півтора метра, і поважно вклався спати. При цьому він промовив такі глибокодумні слова:
- У нашому ділі ніколи не треба боятися небезпеки. Хоча сьогодні нас добре облило водою, зате ми знайшли ліжко.
- Добре облило водою, точно! - згодився Шукай. Сьогодні псові не щастило. Довелося йому сяк-так
вмоститися на килимі, поклавши голову на пантофлі господаря. Містер Морквоу хропів цілу ніч і прокинувся, коли зійшло сонце.
- Ану, Шукай! Мерщій до роботи! - жваво скрикнув він.
- Я готовий, господарю! - відгукнувся пес і сів на обрубок хвоста, який залишився після вчорашньої сутички з дзеркалом. [83]
їм нічим було вмитися, бо таз із водою вони ввечері перекинули на себе. Тож пес тільки облизав собі вуса, потім лизнув обличчя свого господаря. І от вони вийшли до парку і нарешті взялися розшукувати наших втікачів.
Найперше слідчий дістав мішечок, в якому було дев'яносто номерів для гри в лото.
Наказав собаці витягти один номер. Шукай засунув лапу в мішечок і витяг звідти номер сьомий.
Слідчий кілька хвилин подумав і вирішив:
- Це означає, що нам слід ступити сім кроків праворуч.
Відійшли сім кроків праворуч і потрапили просто в кропиву.
Псові немов вогнем обпекло жалюгідний обрубок його хвоста.
А ніс містера Морквоу так нажалився, що став червоний, мов перчина.
- Мабуть, ми помилилися,- здогадався слідчий.
- Помилилися, точно! - сумно погодився Шукай.
- Спробуємо інший номер.
- Спробуємо, абсолютно!
Цього разу випав номер двадцять восьмий, і містер Морквоу вирішив відійти на двадцять вісім кроків ліворуч.
Відміряли двадцять вісім кроків і звалилися обоє в басейн із золотими рибками.
- Рятуйте! Тону!!! - заверещав Морквоу.
- Я тут, господарю! - відгукнувся Шукай. Ухопив слідчого зубами за комір і витяг з води.