Блискавка
- Автор: Квант Роман
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Ужасы
Электронная книга - «Блискавка». Краткое содержание книги:
Правда, останнім часом, хтось із ближнього оточення Павла отримав доступ до величезної суми на банківському рахунку. А саме мільйон доларів. І відразу цей аферист перерахував суму на свій рахунок. Волков не маг гадки хто це зробив. Але ця людина, окрім того, що вкрала мільйон, ще й продавала за велику ціну небезпечну інформацію, компромат на Павла, що може значно зашкодити йому і звести нанівець усе подальше життя. А він страшенно не любив програвати і здаватися.
– Так, здається ти щось про це казав.
– Цей феномен може вирахувати зрадника, який зливає усю інформацію моїм конкурентам. В мене страдає репутація і я втрачаю гроші. Величезні гроші. Тому, ти постарайся мені допомогти. Приведи дівку до мене. Це дуже просто.
– А ти не можеш так вирахувати зрадника? – спитав Денис.
Павло кинув на нього невдоволений погляд, після якого син вирішив більше його ні про що не питати.
– НІ! – вигукнув він. – Мої люди самі не зможуть нічого з’ясувати. Ти просто приведи Софію сюди і пообіцяй купу бабла заплатити за роботу. Це єдине розумне рішення. Постарайся виконати все, як належить, добре?
Павло витратив ще хвилин десять, щоб переконати сина у своїх намірах скористатися здібностями Софії. А Денис, погодившись, отримав для цього певні стимули.
Перший і найголовніший – це кохання хлопця до Софії. В цій справі у нього буде більше шансів зблизитися з дівчиною і можливо вона відмовиться від Мирослава. Треба неодмінно скористатися такою нагодою. І другий стимул – гроші, які пообіцяв дати йому батько за таку допомогу. Причому грошей Денису пообіцяли зовсім не мало, а навіть досить непогану суму, від якої він, звичайно, ні в якому разі відмовлятися не збирається. А потім, він зможе розважитися на ці гроші з цією ж Софією.
Схоже доля цього разу мені посміхнеться, – міркував Денис, коли була перерва між парами і він палив цигарку на дворі. – Тільки б мені вдалося її вмовити допомогти батькові, тоді вся справа у шляпі.
Нарешті остання лекція в цей день закінчилася і Денис вибрав нагоду, коли Софія сама виходила з корпусу без подружок, які могли тільки все зіпсувати. Майже не вагаючись, він підійшов до дівчини, намагаючись зберігати впевненість.
– Е-е… – почав він не зграбно. – Софія, з тобою можна поговорити?
[Чорт, шо це я втикаю, як лох! Завжди був з понтами, тіпа, крутий і обезбашений, а зараз…]
Софія відразу зрозуміла, що Денис не буде приставати зі своїми дурницями, як раніше, але тема розмови може виявитися не дуже приємною для неї. Але дуже важливою.
– Ну, чого ти хочеш?
Денис переступив з ноги на ногу.
– Чого ти така непривітна? Я ж не пристаю до тебе, а лише хочу побазарити… ну… тіпа поговорити.
Дівчина уважно на нього дивилася.
– Про що?
– Ти могла і не питати. Ти ж і так все знаєш. Я хочу поговорити про цю твою… ну про цю… Чорт, як воно зветься?!
– Телепатія, – неохоче підказала Софія.
– Саме так. Я хочу поговорити про телепатію.
Це дівчині зовсім не сподобалося і вона воліла б про це не розмовляти, але щось в середині, все-таки тримало її на місці.
– Я не знаю, як ти про це дізнався, але… – вона замовкла на деякий час. – Ти послав Льоху за мною слідкувати і він почув нашу з Мирославом розмову. Це було дуже підло поступати так з твого боку!
Та, здається, хлопця останні слова зовсім не цікавили, він був вражений зовсім іншим. Самим фактом існування феномену – телепатії.
– Неймовірно! Ти просто зараз на очах прочитала мої думки! – вражено вигукнув Денис дуже голосно, забувши про студентів, що стояли не далеко і не могли не почути ці слова з вуст юнака.
Дійсно, деякі студенти звернули на них увагу, трохи здивовано, а здебільшого з глузливою посмішкою на них дивилися. Софія почувала себе трохи незручно і до того ж боялася, що хтось цим словам дійсно може повірити.
Адже, якщо цим словам повірять, то чутка про екстрасенсорні здібності Софії Даниленко швидко розлетиться на весь університет.
– Т-с-с-с-с! – зашипіла вона. – Чого ти ореш, як різаний? Я не збираюся більше з тобою балакати. Ти втручаєшся в моє особисте життя, посилаєш всяких лохів слідкувати за мною. Це не твоє діло!
– Та я тільки хочу…
Неймовірними зусиллями Денис зумів вгамувати злість по відношенню до Мирослава і заспокоїтися. Тільки у флегматичному стані в нього є шанси вмовити дівчину допомогти його батькові, а інакше все провалиться. Але як він може заспокоїтися, коли в середині сидить такий гнів?